Європейська комісія опублікувала проєкт “Положення про імплементацію CBAM” стосовно зобов’язань щодо звітності та правил механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM.
Документ містить інформацію про детальні забовʼязання та тимчасову методологію для розрахунку вбудованих викидів, що вивільняються під час виробництва низки енергоємних товарів, повідомляє S&P Global.
Зазначається, що Єврокомісія проводить публічні консультації щодо нових правил. До 11 липня представники бізнесу, науковці та громадськість зможуть надіслати зауваження та відгуки.
В матеріалі підкреслили, що перехідний етап впровадження вуглецевого мита починається 1 жовтня 2023 року. CBAM поширюватиметься на імпорт енергоємних товарів, а саме заліза, сталі, цементу, алюмінію, добрив, електроенергії та водню, а також на непрямі викиди за певних умов.
В Єврокомісії пояснили, що на першому етапі компаніям доведеться лише звітувати про викиди. А сплата вуглецевого мита почне поступово запроваджуватися з 2026 до 2034 року з тією ж швидкістю, що й припинення безкоштовних квот EU ETS.
В матеріалі підкреслили, що CBAM покликаний підштовхнути європейську промисловість до значної декарбонізації без шкоди для інших географічних регіонів, які не мають витрат на викиди вуглецю.
Зазначається, що Єврокомісія застосовує поступовий підхід із певною гнучкістю щодо розрахунків вбудованих викидів від імпорту. Це дасть виробникам час адаптуватися до цього механізму передбачуваним способом. Так протягом першого року впровадження компанії матимуть вибір звітності трьома способами:
- повна звітність відповідно до нової методології (метод ЄС, що з 1 січня 2025 року стане єдиним);
- звітність на основі еквівалентних національних систем третіх країн;
- звітність на основі еталонних значень.
"CBAM ЄС матиме далекосяжні впливи на світову торгівлю та ширший енергетичний перехід. Багато представників галузі вважають, що цей механізм підштовхне країни-експортери прийняти внутрішні ціни на викиди вуглецю, тоді як деякі можуть оскаржити цей захід у Світовій організації торгівлі (СОТ) з протекціоністських міркувань”, – йдеться у матеріалі.
Аналіз S&P Global Commodity Insights показав, що Канада, Бразилія, Південна Африка та Туреччина будуть найбільш вразливі до цього механізму, причому залізо та сталь, безумовно, є найбільшим цільовим сектором.
Нагадаємо, депутати Європарламенту 18 квітня схвалили угоди щодо реформи системи торгівлі викидами (ETS), механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та створення соціального кліматичного фонду (SCF).
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM може стати джерелом для компенсації екозбитків, що завдала росія Україні під час повномасштабної війни.
