Європейська комісія опублікує ціль по скороченню викидів до 2040 року влітку, таким чином відтягнувши публікацію відповідного законопроєкту ще на пару місяців.
Про це повідомляє POLITICO з посиланням на виступ комісара ЄС з питань клімату Вопке Хукстри перед журналістами 3 квітня.
Він розповів, що зіткнувся із занепокоєнням з боку столиць країн ЄС та політичних груп у Європейському парламенті та обговорив шляхи пом'якшення плану ЄС щодо скорочення викидів на 90% від рівня 1990 року до 2040 року.
"Очевидно, що нам потрібно трохи більше часу", – сказав Хукстра.
Комісар також додав, що йому знадобляться “тижні або місяці”, щоб знайти більшість для законодавчої пропозиції, і він хотів би зробити це "до літа". Посадовець планує у найближчі тижні провести консультації з європейськими столицями та групами в парламенті, щоб створити "міцну більшість" для досягнення цієї мети.
На запитання журналіста, чи знаходиться під загрозою сама ціль у 90%, Хукстра відповів, що вона залишається "відправною точкою" Єврокомісії, і що він "оптимістично налаштований" на те, що ця цифра і залишиться кінцевою метою.
Окремо єврокомісар наголосив, що торговельна війна, розв'язана президентом США Дональдом Трампом, матиме подальший згубний вплив на кліматичні зусилля.
Критика затримки з оголошенням
Депутат Європарламенту від політичної групи соціалістів і демократів Тімо Вьолкен вважає, що затримка з публікацією цілі до 2040 року порушує чітке зобов'язання Єврокомісії перед парламентом і серйозно підриває довіру групи до себе.
Нагадаємо, незалежна рада науковців ЄС рекомендувала досягти мети на рівні від 90 до 95%.
На думку депутата, окрім репутаційної шкоди для статусу Європи як кліматичного лідера, це зволікання також ставить під загрозу процес Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
Прибічники зменшення мети
У POLITICO нагадали, що деякі політики з найбільшої політичної групи в Європарламенті – правоцентристською Європейської народної партії, рідної для президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і Вопке Хукстри – розкритикували мету у 90%.
Деякі європейські уряди також виступили проти, а ультраправий уряд Італії відкрито закликав знизити цільовий показник до 80 або 85%.
Які існують варіанти компромісних рішень
POLITICO повідомляє, що Вопке Хукстра консультувався з групами в Європарламенті щодо кількох "гнучких можливостей", які могли б зменшити занепокоєння з приводу досягнення 90-відсоткової мети. Зокрема розглядалося використання міжнародних вуглецевих кредитів для зарахування до цілі ЄС. Такий крок передбачає повільніше скорочення викидів на початку 2030-х років, а також збільшення квот для лісів і нових технологій, які видаляють вуглець з повітря.
На думку Тімо Вьолкена, це може відкрити “величезні лазівки” замість того, щоб сприяти скороченню викидів у ЄС. Зелені депутати Європарламенту також заявили POLITICO, що вони відмовляться від використання цих кредитів, які фінансують кліматичні проєкти за кордоном і дозволяють країнам ЄС зараховувати скорочення викидів до своїх власних цілей.
Україна у європейському контексті
Стає очевидним, що навіть ЄС з його мільярдним фінансуванням проєктів зеленого переходу та відсутністю війни відчуває суттєві труднощі у досягненні своїх кліматичних цілей. Тому постає закономірне питання: чи доцільно Україні під час повномасштабного вторгнення ставити собі таку ж амбітну ціль щодо скорочення викидів, як ЄС, якщо блок і сам не може дати з нею ради?
Днями ЕкоПолітика повідомляла про те, що у Євросоюзі все менше країн підтримують скорочення викидів на 90% до 2040 року.
