Хто допоможе бізнесу зі звітністю про викиди: топ компаній у сфері МЗВ в Україні

У лютому 2025 року система моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, або скорочено МЗВ, повернулася в життя українського бізнесу після кількарічної перерви, зумовленої повномасштабним вторгненням. А разом із нею повернулися й обов’язкові плани моніторингу, розрахунки викидів, численні таблиці та ризик отримати зауваження тоді, коли часу на виправлення вже майже не залишилося.

На практиці для багатьох підприємств спроба самостійно пройти цей шлях часто перетворюється на квест із нормативних актів, технічних розрахунків і форм, у яких одна помилка може спричинити десяток наступних.

Тому навколо МЗВ уже сформувався окремий ринок послуг. Одні компанії допомагають підприємствам побудувати систему моніторингу та підготувати звіт, інші — мають об’єктивно його перевірити.

Сьогодні ЕкоПолітика розповість про гравців цієї сфери: які послуги вони пропонують і на що звертати увагу, обираючи підрядника.

Чому послуги, пов’язані з МЗВ, стали особливо актуальними

Україна запустила систему моніторингу, звітності та верифікації парникових газів ще у 2021 році. Вона мала забезпечити достовірний облік промислових викидів парникових газів і стати фундаментом для майбутньої національної системи торгівлі квотами на викиди.

Але вже наступного року почалася повномасштабна війна. На період 2021–2023 рр. виконання вимог МЗВ фактично стало добровільним. Частина підприємств припинила або скоротила діяльність, частина опинилася на окупованих територіях, а дехто просто відклав кліматичну звітність до кращих часів.

У лютому 2025-го набрав чинності закон №4187-IX, який відновив обов’язкову систему МЗВ. Операторам дозволили не подавати звіти за 2021–2023 роки, а звітність за 2024 р. можна було подати до кінця 2025-го.

Тож кількарічна пауза закінчилася. Для промислових підприємств це означало необхідність не просто порахувати викиди, а й зареєструвати установку, розробити план моніторингу, організувати збір даних, підготувати звіт оператора та пройти його незалежну верифікацію.

Відновлення МЗВ збіглося одразу з кількома іншими процесами: повноцінним запуском європейського CBAM від початку 2026 року, розробленням української системи торгівлі квотами на викиди (НСТВ) та адаптацією вітчизняного кліматичного законодавства до правил ЄС. Тому наявність якісних даних про викиди просто на наших очах перетворюється з формальної екологічної вимоги на чинник доступу до європейських ринків і фінансування.

Що потрібно зробити підприємству в межах МЗВ

Передусім варто розуміти, що звітування МЗВ — це не разове заповнення документації, а постійний процес, який триває протягом усього року.

1. Спочатку потрібно визначити, чи підпадає конкретна установка під вимоги законодавства. Якщо так, оператор має зареєструвати її в Єдиному реєстрі МЗВ.

2. Далі підприємство розробляє і подає на затвердження план моніторингу, у якому визначає джерела викидів, матеріальні потоки, методики розрахунків і порядок контролю інформації.

3. Після затвердження плану оператор упродовж звітного періоду збирає і зберігає дані про споживання палива й сировини, обсяги виробництва та інші показники, необхідні для визначення об’ємів викидів.

4. На основі цих даних підприємство готує річний звіт оператора. Але одразу подати його міністерству не можна: спочатку документ має перевірити незалежний акредитований верифікатор.

5. Лише після його позитивного висновку звіт оператора за попередній рік разом із верифікаційним звітом подають уповноваженому органу не пізніше від 31 березня поточного року. Тож помилки на етапі моніторингу можуть датися взнаки через багато місяців — уже під час фінальної перевірки.

Хто може підготувати звіт оператора про викиди парникових газів

За законом звіт розробляє оператор установки. Підприємство може доручити технічну підготовку документа власному екологу, іншому профільному працівнику або зовнішньому консультанту з МЗВ.

Консультант може зібрати й перевірити первинні дані, виконати розрахунки та заповнити форму. Проте відповідальність за достовірність інформації, поданої уповноваженому органу, все одно несе оператор. Передати підряднику роботу можна, відповідальність — ні.

Де система пробуксовує: проблеми державного адміністрування МЗВ

Говорити, що система моніторингу, звітності та верифікації в Україні взагалі не працює, було б неправильно. Міністерство реєструє установки, затверджує плани моніторингу, приймає звіти, а Національний центр обліку викидів парникових газів аналізує документи й надає рекомендації.

Однак перед відповідальним за систему міністерством і бізнесом залишаються кілька серйозних викликів.

1. Наслідки кількарічної паузи. Добровільний режим 2021–2023 років порушив безперервність даних і практики звітування. Частина підприємств з об’єктивних причин не підтримувала системи моніторингу, не оновлювала документи та не накопичувала досвід проходження верифікації.

2. Інституційна реорганізація. Після ліквідації окремого Міндовкілля у 2025 році його функції перейшли до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, а за рік — до Мінекономіки та довкілля. Такі реорганізації завжди створюють ризики для процедур, які залежать від безперервного опрацювання заяв, планів і звітів, особливо після чергового урізання штату відомства.

3. Складні вимоги без простої дорожньої карти. На сайтах державних органів можна знайти закони, постанови, типові форми та роз’яснення. Але для підприємства, яке вперше стикається з МЗВ, вони не завжди складаються в зрозумілий алгоритм. На пошук необхідної інформації потрібно досить багато часу, а розібратися в усіх тонкощах розрахунків без досвідченого спеціаліста вкрай складно.

4. Обмежений ринок верифікації. Верифікувати річний звіт, який склала компанія, може не будь-яка екологічна компанія, а лише організація з відповідною чинною акредитацією. Актуальний перелік компаній, котрі мають чинні атестати про акредитацію, можна подивитися на сайті Національного агентства з акредитації України (НААУ) у пункті "Органи з верифікації (ДСТУ EN ISO/IEC 17029:2020, ДСТУ EN ISO 14065:2022)". Станом на 21 вересня у ньому є лише 10 компаній із чинними атестатами. Їх перелік ми наводимо нижче.

Консультант і верифікатор: кого саме потрібно наймати

Ось тут починається плутанина. Деякі компанії обіцяють клієнтам "повний комплекс послуг із МЗВ" або "МЗВ під ключ". Звучить зручно: віддав документи одному підряднику й отримав готовий результат. Але так не вийде, оскільки, за наявними правилами та логікою, підготувати звіт і незалежно перевірити його не може одна й та сама компанія.

Тому в системі МЗВ є дві принципово різні ролі.

Консультант може:

• визначити, чи поширюються вимоги МЗВ на підприємство;

• допомогти зареєструвати установку;

• розробити план моніторингу;

• створити процедури збору й контролю даних;

• розрахувати викиди;

• підготувати звіт оператора;

• супроводжувати підприємство під час верифікації.

Верифікатор не готує звіт замість підприємства. Його завдання — незалежно перевірити, чи є наведені у ньому дані повними й достовірними, чи відповідають вони плану моніторингу та чи не містить звіт суттєвих викривлень.

За результатами перевірки верифікатор видає оператору верифікаційний звіт із висновком: задовільним або незадовільним.

Ще раз наголошуємо: проводити таку перевірку може не будь-який еколог чи аудитор, а юридична особа з чинною акредитацією та відповідною сферою компетентності.

Отже, коротке пояснення, чим консультант із МЗВ відрізняється від верифікатора, буде таким: консультант допомагає підприємству створити систему моніторингу та підготувати звіт оператора, а верифікатор незалежно перевіряє вже підготовлений документ і видає офіційний висновок про те, чи можна визнати його задовільним. Для консультаційної роботи спеціальна акредитація МЗВ не потрібна, а проводити верифікацію може лише акредитована юридична особа.

Як уникнути конфлікту інтересів

Верифікатор повинен бути незалежним. Він не може спочатку допомогти підприємству побудувати систему моніторингу й підготувати звіт, а потім сам перевірити якість власної роботи. Бо це вже не незалежна перевірка, а самоконтроль із передбачуваним результатом.

Якщо консультант пропонує послугу "під ключ", варто уточнити, що саме він має на увазі. Цілком нормально, якщо компанія готує всю документацію, а потім організовує співпрацю з окремим акредитованим верифікатором. Ненормально, коли консультант і "незалежний" перевіряльник виявляються однією юридичною особою, яка оцінює сама себе.

Що входить у послуги з підготовки звіту за МЗВ

Склад послуг залежить від стану документації підприємства. Базовий супровід може охоплювати визначення належності установки до системи МЗВ, її реєстрацію, розроблення або оновлення плану моніторингу, оцінювання ризиків і невизначеності, підготовку письмових процедур, перевірку первинних даних, розрахунок викидів та складання звіту оператора.

Розширений пакет зазвичай передбачає регулярний контроль даних протягом року, навчання працівників, підготовку матеріалів для перевірки, комунікацію з незалежним верифікатором, усунення зауважень і розроблення звіту про вдосконалення. Тому порівнювати пропозиції варто не лише за ціною, а й за точним переліком робіт.

Компанії, які допомагають зі звітністю МЗВ

ЕкоПолітика проаналізувала відкриті пропозиції українських компаній, які заявляють про надання послуг у сфері МЗВ: від реєстрації установки й розроблення плану моніторингу до підготовки звіту оператора та його незалежної перевірки.

Ми свідомо не розставляли їх за місцями, адже у відкритому доступі немає повної інформації про кількість підготовлених кожною компанією звітів, частку успішно пройдених верифікацій, вартість робіт і відгуки промислових клієнтів, щоби сформувати об’єктивний рейтинг.

Інформація про послуги наведена за відкритими даними самих компаній.

Як обрати компанію для підготовки звітності

Красивий сайт, слова "європейські стандарти" та зелений листочок на логотипі ще не гарантують, що консультант розуміє технологічні процеси саме вашого підприємства.

МЗВ для цементного заводу, металургійного комбінату, котельні й виробника азотної кислоти мають суттєві відмінності. У кожній галузі свої джерела викидів, матеріальні потоки, методики розрахунку та ризики.

Тому перед вибором підрядника, який допомагатиме вам із розробкою плану моніторингу та складанням річного звіту, поставте йому такі запитання:

1. Скільки планів і звітів компанія вже підготувала

Фраза "маємо значний досвід" звучить солідно, та абсолютно не інформативна. Краще дивитися на цифри компанії:

• скільки розроблено планів моніторингу;
• скільки підготовлено звітів оператора;
• скільки документів пройшли верифікацію;
• чи були відмови або суттєві зауваження;
• як компанія допомагала їх усунути.

Якщо називати клієнтів не дозволяє конфіденційність, консультант може надати анонімізовані приклади.

2. Чи є досвід саме у вашій галузі

Загальне розуміння кліматичного законодавства — це добре. Знання конкретного виробничого процесу — значно краще.

Підрядник має розуміти, де на установці виникають викиди, які дані можна отримати з наявного обладнання, які лабораторні дослідження потрібні та де найчастіше трапляються розбіжності. Інакше підприємство заплатить за те, щоб його ж технологи кілька місяців пояснювали консультанту, як працює виробництво.

3. Хто особисто виконуватиме роботу

Комерційну пропозицію може презентувати досвідчений експерт, а таблиці й розрахунки зрештою дістануться спеціалісту, який уперше відкрив постанову про МЗВ минулого тижня.

Варто заздалегідь попросити представити команду, дізнатися про її досвід і визначити фахівця, який відповідатиме за проєкт.

4. Що саме входить у вартість

Потрібно уточнити, чи передбачає пропозиція:

• виїзд на установку;

• збір і перевірку первинних даних;

• розроблення плану моніторингу;

• підготовку письмових процедур;

• розрахунок невизначеності;

• підготовку звіту оператора;

• внесення виправлень;

• супровід зауважень міністерства;

• комунікацію з верифікатором;

• підготовку звіту про вдосконалення.

Інакше "доступний пакет МЗВ" може почати дорожчати з кожним новим аркушем і додатковою таблицею.

5. Як буде забезпечена незалежна верифікація

Потрібно встановити:

• яка юридична особа проводитиме перевірку;

• чи має вона чинну акредитацію;

• чи охоплює сфера акредитації діяльність конкретної установки;

• чи немає між консультантом і верифікатором конфлікту інтересів;

• хто координуватиме цю роботу.

Як перевірити акредитацію верифікатора МЗВ? Знайдіть компанію в реєстрі акредитованих органів з оцінки відповідності НААУ у категорії "Органи з верифікації". Перевірте не лише наявність назви компанії, а й статус і строк дії її атестата.

Після цього відкрийте сферу акредитації. У ній має бути вид діяльності, до якого належить установка вашого підприємства. Наприклад, акредитація лише для спалювання палива не дає компанії права верифікувати звіт цементного або металургійного виробництва.

Атестат і сферу акредитації варто повторно перевірити безпосередньо перед укладенням договору, оскільки їхній статус може змінитися.

6. Що отримає підприємство після завершення проєкту

Кваліфікований консультант залишає вам не тільки річний звіт. У підприємства повинні з’явитися:

• зрозуміла система збору даних;

• визначені відповідальні працівники;

• робочі процедури контролю;

• шаблони документів;

• перелік доказів для майбутньої верифікації;

• розуміння, що потрібно робити протягом наступного звітного року.

Адже МЗВ — це не разова процедура. Новий звіт доведеться готувати щорічно.

Скільки коштує підготовка звіту МЗВ?

Єдиного тарифу на підготовку такої звітності в Україні немає. Консультанти й верифікатори визначають вартість індивідуально після аналізу установки та необхідного обсягу робіт.

На ціну впливають кількість установок і матеріальних потоків, складність технологічних процесів, стан первинних даних, необхідність виїзду на підприємство, розроблення або оновлення плану моніторингу та обсяг супроводу під час верифікації.

Тому варто запитувати у підрядника не абстрактну "ціну звіту", а деталізований кошторис. У ньому окремо мають бути зазначені підготовка документації, незалежна верифікація, виїзди, виправлення зауважень та інші додаткові роботи.

МЗВ перестає бути формальністю

Поки Україна лише готується до запуску власної СТВ, підприємства можуть сприймати МЗВ як черговий екологічний звіт для держави. Однак саме дані, які бізнес збирає сьогодні, надалі будуть використовуватися для визначення зобов’язань у межах НСТВ, CBAM, оцінювання вуглецевої ефективності та планування декарбонізації.

На них уже звертають увагу банки, інвестори, європейські контрагенти та клієнти, які рахують вуглецевий слід своїх ланцюгів постачання.

Тому головне завдання консультанта полягає не в тому, щоб просто "зробити звіт". Якісний підрядник повинен залишити після себе зрозумілу й відтворювану систему: із визначеними джерелами даних, відповідальними працівниками, контрольними процедурами та документальним слідом, який витримає незалежну перевірку.

Бо у світі вуглецевого регулювання цифри, взяті зі стелі, можуть обійтися компанії надто дорого.