Гроші на парк – в кишеню комунальників: як використовують екоподаток в Енергодарі

Гроші на парк – в кишеню комунальників: як використовують екоподаток в Енергодарі
Олена Бережнюк

На заходи з озеленення в Енергодарі практично щороку виділяють мільйони гривень

Підприємства міста Енергодар – великі платники екологічного податку не тільки в масштабі Запорізької області, але й усієї України. До прикладу, за даними Державної податкової служби, усі підприємства Запоріжчини за січень-лютий 2021-го сплатили 137 млн грн екоподатку.

При цьому, на підприємства Енергодара припадало 81,2 млн з них. Для порівняння, за весь 2020-й підприємства, наприклад, Закарпаття сплатили всього 3,7 млн грн, а Тернопільщини – 6,3 млн грн. Тому не дивно, що екоподаток у Енергодарі використовують не менш щедро, ніж у обласних центрах та областях.

Найбільш цікава історія з використанням екологічного податку в Енергодарі пов’язана з реконструкцією міського парку, якою займалося Комунальне підприємство "Центр досугу "Промінь". У 2018-му на 1,9 млн грн вони замовили "Реконструкцію міського парку культури та відпочинку. Проєктні та вишукувальні роботи". Тендер виграло ТОВ "СІС". Відповідно до умов договору, ця компанія мала виконати топографо-геодезичні роботи, інженерно-геологічне вишукування, отримати ТУ, виконати обстеження та підготовку техзвіту, розробити проєктно-кошторисну документацію, провести її експертизу тощо. Загалом, все що завгодно, крім робіт, які практично покращують екологічну ситуацію.

На реконструкцію парків влада у різних містах часто виділяє кошти саме з екофондів, називаючи такі роботи "заходами з озеленення". Хоча комплексна реконструкція парку включає і низку інших робіт, які не належать ні до озеленення, ні до покращення стану довкілля загалом. В цьому ж конкретному випадку, замовлені заходи до "озеленення" мають такий же стосунок, якби "Центр досугу "Промінь" витратив ці кошти на ліквідацію русизмів у своїй назві. Що перше, що друге на екологічну ситуацію не впливає ніяк.

До всього, за даними державного реєстру, керівник ТОВ "СІС", Близнюк В’ячеслав Іванович, був керівником КП "Управління капітального будівництва" у Запоріжжі. Тобто гроші з екофонду в цьому випадку пішли не лише не за призначенням, а ще й потрапили до кишені запорізького комунальника.

До нецільового використання екологічного податку у тому ж 2018-му можна віднести і реконструкцію скверу на вулиці Молодіжній, на яку пішло аж 4,9 млн грн. Адже реконструкція скверу – це не лише зелені насадження, а й доріжки та благоустрій (лавочки, урни), що не мають стосунку до охорони довкілля.

Загалом, на заходи з озеленення в Енергодарі практично щороку виділяють мільйони гривень. Щоправда, встановити, чи йдуть ці гроші на реальну висадку зелених насаджень, чи на бруківку і лавочки, не завжди вдається. Часто, фінансування таких заходів проходить і поза тендерам. Тому чи заробляють й інші комунальники Запоріжжя та області на багатому фонді охорони навколишнього природного середовища Енергодару – під питанням.

Читайте також
Дайджест екозлочинів тижня: боротьба за цінні землі, а також вирубки та забруднення
Дайджест екозлочинів тижня: боротьба за цінні землі, а також вирубки та забруднення

До суду передали справу щодо знищення львівських лісів на понад 112 млн грн

ЕкоПолітика представляє всеукраїнський огляд використання екоподатку
ЕкоПолітика представляє всеукраїнський огляд використання екоподатку

Громади на власний розсуд формують свої екологічні програми, часто додаючи туди неоднозначні заходи

Повернення рожевого пелікана на Хортицю: на Запоріжжі зафіксували рідкісного птаха
Повернення рожевого пелікана на Хортицю: на Запоріжжі зафіксували рідкісного птаха

Відновлена екосистема Дніпра стала привабливим мисливським угіддям для цих птахів

Фонд декарбонізації встановив 14 СЕС для державних установ
Фонд декарбонізації встановив 14 СЕС для державних установ

Усі станції мають системи накопичення енергії