Горить трава, гори і хата? У чому парадокс підпалів трави в Україні та хто несе відповідальність

Щовесни українці проводять так званий ритуал прощання із зимою — спалюють торішнє листя й траву. І, незважаючи на те, що дуже часто просте спалення листя у своєму дворі може призвести до повномасштабної пожежі, ця звичка настільки сильно вкорінилася в побут людей, що відмовити їх від цього нині здається просто неможливим.

До цього додамо десятки "жартівників", які палять траву заради забави й цим спричинюють справжнє екологічне лихо. Тож щовесни та щоосені маємо сумну картину — тонни отруйних речовин потрапляють у повітря, горять поля, ліси та заповідні зони, помирають тварини й рослини на ураженій місцевості, а часто жертвами підпалів стають і люди.

Як можна змінити ситуацію, що загрожує та чи можуть багатотисячні штрафи зупинити паліїв — розбиралась ЕкоПолітика.

Свою історію редакції розповіла киянка Марія, яка вже багато років мешкає у столичному мікрорайоні Позняки.

"Я живу на вулиці Ващенка, тут дуже щільна забудова й багато висоток, але плюс-мінус за 30 метрів від будинку починається величезний приватний сектор (Славутич). Плюс є луки й озера, до яких приватний сектор теж дотягується. По кілька разів на рік ці "чудові люди" підпалюють траву на луках, і як результат — по кілька днів смердить увесь район. Але це таке. На самих луках живе безліч птахів, тварин і рослин, деякі з них червонокнижні, і вогонь їх просто вбиває", — розповідає дівчина.

Фото зроблено в березні минулого року. На світлині видно масштаби пожежі, яку влаштували палії трави.

За даними ДСНС, ліквідація таких пожеж відрізняється від інших тривалістю та потенційною можливістю збільшення масштабів. Для їх гасіння потрібно залучати значну кількість рятувальних сил, пального та спецтехніки на тривалий термін. Адже на відкритій території в безвітряну погоду вогонь може поширюватися зі швидкістю до чотирьох кілометрів на годину, а у вітряну – до 30 км. Висота полум’я сягає двох метрів, а під час сильного вітру з різкими змінами напрямку та швидкості розмір таких пожеж протягом 15-30 хвилин збільшується вдвічі-втричі.

Штрафи за підпал трави в Україні

У квітні 2020 року президент Володимир Зеленський підписав закон, який посилює відповідальність за підпал сухої трави.

Закон № 556-ІХ посилює відповідальність за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах і самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків.

Якщо слова перевести в цифри, то:

• за порушення вимог пожежної безпеки в лісах — штраф від 1530 грн до 4590 грн; якщо це призвело до знищення або пошкодження лісу — штраф 15 300 грн;
• за самовільне випалювання рослинності — 3060 грн до 6120 грн; якщо це відбулося в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду — до 12 240 грн.

Для посадовців розмір штрафів вищий:

• за забруднення повітря передбачена кримінальна відповідальність і штраф — від 30 600 до 61 200 грн;
• за знищення або пошкодження рослин — від 91 800 грн до 153 000 грн.

Тож штрафи збільшили, але чи допомогло це в боротьбі з підпалами трави? Звернімося до офіційної статистики.

2020 року в Україні кількість пожеж в екосистемах, порівняно з 2019 роком, зросла в 40 разів. Такі дані навів у вересні минулого року голова Держекоінспекції Андрій Мальований.

"Це наслідок не тільки глобального потепління й температурних рекордів, які зумовлюють пожежі на більших територіях. Причина й у тому, що українці дуже люблять займатися спалюванням трави. За цей рік Держекоінспекція склала 765 протоколів за фактами самовільного випалювання трави. З дрібних вогнищ, які люди розводять задля розваги, зростають такі потужні пожежі, як у Чорнобилі та на Луганщині", — пояснив чиновник.

Джерело: shutterstock

Тож можемо констатувати: минулого року за дев'ять місяців вдалося, так би мовити, спіймати за руку 765 порушників. Але всі ми розуміємо, що масштаби підпалів в Україні набагато масштабніші.

Нагадаємо, що торік у Київській області поблизу Чорнобильської атомної електростанції з 4 по 14 квітня вирували пожежі. Попри те, що вогонь не завдав шкоди самій ЧАЕС, він наблизився до її об’єктів і знищив два господарчо-побутових вагончики на майданчику тимчасового складування технологічних матеріалів.

На радіаційний фон пожежі не вплинули, але якість повітря через них погіршилася. З огляду на це Міністерство охорони здоров’я навіть рекомендувало людям із хронічними захворюваннями легень і серцево-судинної системи не виходити зранку з дому.

Джерело: shutterstock

Пожежі на Луганщині виникли 30 вересня та 1 жовтня 2020 року й розрослися до величезних масштабів. Орієнтовна площа, пройдена вогнем, становить понад 20 тисяч гектарів. Гасіння пожеж тривало протягом тижня. Найскладніша ситуація склалася вздовж лінії розмежування на території Станично-Луганського, Новоайдарського, Сєвєродонецького районів, де до зони ураження потрапили 32 населених пункти.

Під час гасіння пожежі:

• загинуло 11 осіб — з яких три людини померли внаслідок отруєння продуктами горіння, одна людина — від отриманих опіків, три людини — унаслідок серцевих нападів, у чотирьох причину смерті не встановили;
• було евакуйовано 150 осіб;
• постраждали 19 осіб (зокрема, три співробітники ДСНС).

Великі та збиткові лісові пожежі в Україні протягом 2020 року сталися не тільки на Луганщині та в зоні відчуження, а й на Харківщині та Житомирщині. За даними Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж, за цей рік в Україні постраждало понад 160 га лісу тільки у великих пожежах, не враховуючи малих. Загалом зі спеціального фонду Державного бюджету України у 2020 році на боротьбу з лісовими пожежами, ліквідацію їхніх наслідків і компенсацію збитків було виділено майже 400 млн грн.

Джерело: shutterstock

Кожен українець може звернутися в органи ДЕІ та поскаржитися на спалювання листя чи трави, навіть якщо це відбувається просто на подвір'ї ваших сусідів. Адже ніколи не знаєш напевне, чи не це наробить лиха.