Фонд декарбонізації досі не запрацював: отримує гроші, але не може їх використовувати shutterstock

Фонд декарбонізації досі не запрацював: отримує гроші, але не може їх використовувати

Олександр Побел

Установа наразі не може виконувати завдання, задля яких була створена

Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації за п’ять місяців поповнився на суму понад мільярд гривень. Ще $350 тис. дає ПРООН в Україні. Але наразі Фонд декарбонізації не може розпоряджатися грошима. Чому – розбиралася ЕкоПолітика.

Завдання фонду декарбонізації

Аби українська економіка швидше декарбонізувалася Кабмін створив Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації. Назва говорить сама за себе: збір та використання грошей на перехід від вуглецевої економіки на вуглецево нейтральну. А також переформатування енергетичної галузі, де сучасні та ефективні технології замінюють застарілі енергомісткі.

Створення Фонду декарбонізації у 2020 році ініціювала Ольга Буславець, колишня очільниця Міністерства енергетики України. Вона розповіла, що фонд створювали за найкращими світовими зразками.

"Передбачалось, що фонд наповнюватиметься частиною податку на викиди вуглекислого газу. Цей механізм було взято з досвіду Данії та 18 провідних країн світу, що використовували податок на викиди СО2 винятково на заходи з декарбонізації. За підтримки Українсько-Данського енергетичного центру було розроблено проєкт закону з метою створення Фонду декарбонізації на законодавчому рівні", – розповіла Буславець.

Фонд мав з’явитися у 2021 році, але офіційно запрацював 1 січня поточного року. Кошти фонду витрачатимуть на такі заходи:

  • фінансування проєктів з енергоефективності;
  • скорочення викидів парникових газів;
  • збільшення частки відновлювальних джерел енергії;
  • компенсація витрат особам, які витратилися на енергоефективні заходи;
  • виплата державних боргів за кредити на енергоефективну модернізацію.

Із запуском Фонду декарбонізації в Україні має запрацювати принцип "забруднювач платить". Це означає, що екологічний податок за викиди в атмосферу парникових газів йтиме не в загальний бюджет держави, а буде спрямований на реалізацію заходів з декарбонізації.

Гроші отримали – витратити неможливо

Міністерство фінансів України повідомило, що станом на 05.06.2024 року надходження до Фонду декарбонізації зі сплати екологічного податку склали 1,1 млрд грн.

Але наразі кошти використати неможливо. Фонд не може розпоряджатися грошима через відсутність підзаконної нормативно-правової бази.

"Першочергові кроки були зроблені, але Фонд декарбонізації наразі не запрацював в повній мір. Важливим кроком для повної роботи Фонду мали бути прийняті акти Кабінету Міністрів. Вони мали б визначити порядок використання коштів, повний перелік заходів і вимоги до них, затвердити цільові програми", – розповіла Ольга Буславець. 

Заступниця директора департаменту стратегічного розвитку Держенергоефективності Тамара Буренко також зазначила, що наразі відсутні необхідні документи для повноцінної роботи фонду.

"Фонд декарбонізації ще не має підзаконних нормативних правових актів (НПА), тому поки що нема про що говорити. Наразі НПА на розгляді в Кабміні. Коли Уряд розгляне, і яка редакція буде схвалена – ніхто не знає", – повідомила Буренко. 

Ще у квітні Мінінфраструктури та Держенергоефективності спільно розробили та надіслали на затвердження в Уряд проєкт постанови "Про затвердження Порядку використання коштів державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації". У Секретаріаті Кабміну повідомили, що документ "опрацьовується в установленому порядку відповідно до регламентних вимог". Коли проєкт затвердять чи відправлять на доопрацювання у Кабміні не повідомили.

Держенергоефективності у травні підписало угоду з агентством ПРООН в Україні. Згідно з нею Фонд декарбонізації отримає до $350 тис. безповоротної фінансової допомоги.

"Принаймні 80% цих коштів виділяється на підтримку кредитів для енергосервісних компаній, що мають значно посилити зусилля України з декарбонізації", – повідомили в агентстві.

Окрім того, ПРООН в Україні надає фонду інституційну підтримку, залучаючи фінансових, юридичних і технічних експертів. Вона включає моніторинг і контроль для відповідності стандартам стійкості, прозорості та ефективності.

"Наразі Фонд перебуває на початковій стадії, завершуються урядові процедури, механізми відбору проєктів і критерії функціонування. Перші успіхи можна буде оцінити наприкінці 2024 – початку 2025 року, що дасть змогу зрозуміти ефективність і вплив на скорочення викидів CO2", – прокоментували в ПРООН в Україні.

Декарбонізація на місцях

Задля прискорення екологічної модернізації Держенергоефективності відкриває регіональні офіси. Перший відкрили ще у листопаді минулого року на Дніпропетровщині. Станом на сьогодні таких офісів декарбонізації уже декілька. Однак робота цих установ обмежена наданням консультацій.

Харківський офіс декарбонізації

Наприкінці лютого поточного року Держенергоефективності спільно з Харківською ОВА відкрили на Харківщині регіональний офіс декарбонізації та енергоефективності.

"Будемо надавати фінансову, державну підтримку, яка стартує з квітня поточного року", – розповіла під час відкриття офісу Ганна Замазєєва.

Станом на сьогодні в Харківській ОВА не володіють інформацією про реалізовані офісом проєкти та скільки грошей було виділено на офіс. Натомість у Харківській обласній раді повідомили, що офіс не отримував коштів з бюджету та з інших джерел фінансування.

"Враховуючи що Офіс є консультативно-дорадчим органом, безпосереднє залучення ним інвестицій наразі не проводиться", – зазначили в Харківській облраді.

Дніпропетровський офіс декарбонізації

Установу на Дніпропетровщині відкрили ще у листопаді минулого року. Під час відкриття посадовці Держенергоефективності та Дніпропетровської ОВА підписали меморандум про співпрацю на базі зазначеного офісу.

У червні Дніпропетровська ОВА повідомила, що інформація щодо діяльності офісу в адміністрації відсутня. А що ж з меморандумом про співпрацю?

Реакція екоспільноти

Президентка Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) Людмила Циганок наголосила, що декарбонізацію та енергоефективність забезпечать лише діючі програми.

ажливі програми стимулювання, а не гарні обіцянки та кількість створених нових Офісів. Відсутність чітких механізмів в момент запуску Фонду викликають обґрунтоване занепокоєння”, – прокоментувала Циганок.

Президент громадської спілки "Український фонд енергоефективності та енергозбереження"Анар Рафієв зауважує, що в роботі фонду не вистачає прозорості.

"З одного боку, можна відзначити що фонд має чітко визначені цілі та завдання. З іншого – не всі проєкти є прозорими та доступними для громадськості. Важливо забезпечити прозорість діяльності фонду, вдосконалити механізми моніторингу та оцінки результативності. Перспективи Фонду декарбонізації залежать від його здатності вирішити вищезазначені проблеми", – вважає Рафієв.

Голова правління ГО "Альянс відновлення України" Юрій Маслов зазначив, що через військову агресію РФ наповненість Фонду декарбонізації не досягає 1% від річної потреби.

ей фонд може стати потужним механізмом декарбонізації промисловості України. Питання декарбонізації треба вирішувати вже сьогодні. Вирішити проблему відсутності фінансування проєктів можуть галузеві фонди розвитку відповідно до європейського кліматичного законодавства. Такі фонди у поєднанні з грантовою та технічною допомогою, з кліматичною трансформацією підприємств будуть дієвим механізмом підтримки євроінтеграційного курсу України", – вважає Маслов.

Ділять міністерства – куди фонд?

У травні представники української влади почали говорити про те, що Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури буде розділене на два окремих відомства. Уряд звільнив очільника Мінінфраструктури Олександра Кубракова та його заступників. Народні депутати почали поширювати версії, хто ж очолить міністерство, а також "новостворене" в результаті поділу Міністерство регіонального розвитку.

Понад місяць сплинув з моменту звільнення Олександра Кубракова, а нових міністрів у Мінінфраструктури та Мінрегіонрозвитку так і не призначили. До того ж без очільника опинилося Державне агентство з відновлення України.

Як така турбулентність в Уряді позначиться на роботі Фонду декарбонізації? Міністерства без очільників, блокування проєктів з відновлення очевидно не сприятимуть ефективній роботі фонду.

Гроші з кліматичних фондів

Через військову агресію РФ в Україні скоротилось виробництво: частина підприємств працюють не в повну силу, частина була знищена. Тож і кількість грошей, які надійдуть в Фонд декарбонізації залежать від спроможності українських підприємств. А разом з тим і масштаб фінансування екологічної модернізації.

У випадку падіння економіки керівництво держави могло б орієнтуватися на залучення інвестицій зі світових кліматичних фондів. Там гроші є і їх активно спрямовують на реалізацію програм з декарбонізації. Країни Європейського Союзу проводять екологічну модернізацію виробництва загалом за рахунок грантової підтримки ЄС. На зелену модернізацію промислових гігантів виділяються сотні мільйонів євро. Раз на рік інноваційний фонд ЄС проводить конкурси великих та малих проєктів, які пропонують проривні рішення в питанні впровадження низько вуглецевих технологій. Такі проєкти отримують гроші і реалізовуються.

Український Фонд декарбонізації може стати майданчиком для залучення мільйонів євро з європейських цільових фондів. Більше того, фонд в своїй діяльності передбачає наповнення за рахунок цільових грантів та кредитних коштів. До того ж, цільові кліматичні фонди готові надавати гроші і надають.

Однак жодних запозичень для поповнення в поточному році Уряд не робив. Грантів український фонд декарбонізації не отримував. Залучення безповоротних коштів у вигляді грантів на модернізацію економіки відкладене на потім, поки уряд не визначиться з кадрами та пріоритетами. Коли це станеться наразі невідомо.

Читайте також
Державний фонд декарбонізації: чекаємо на сумне майбутнє?
Державний фонд декарбонізації: чекаємо на сумне майбутнє?

Державний фонд декарбонізації не може фінансувати кліматичні заходи

У декарбонізації промисловості ЄС можуть допомогти великі теплові насоси
У декарбонізації промисловості ЄС можуть допомогти великі теплові насоси

Сфера виробництва теплових насосів активно розвивається на заводах по всій Європі через необхідність декарбонізації промисловості

Рівне буде скорочувати викиди парникових газів у повітря
Рівне буде скорочувати викиди парникових газів у повітря

Рівне першим отримало кошти від Євросоюзу для впровадження інновацій в Україні