Європейська асоціація сталі (EUROFER), яка представляє майже всю сталеливарну промисловість Європи, закликала ЄС підтримати 60 великих низьковуглецевих проєктів по всьому континенту до 2030 року.
Про це 30 травня повідомило видання Euronews.Green.
За словами генерального директора EUROFER Акселя Еґґерта, запропоновані проєкти дадуть змогу скоротити викиди вуглецю більш ніж на 80 мільйонів тонн протягом наступних восьми років. Це дорівнює понад третині сьогоднішніх викидів і є скороченням на 55% проти рівня 1990-го.
Еґґерт наголосив, що для декарбонізації сталі потрібні величезні зусилля.
Упровадження інноваційних технологій, які дозволять перейти від викопного палива до екологічно чистих матеріалів, стане найбільшою революцією у виробництві сталі з моменту зародження галузі. Нині існують чотири перспективні технологічні шляхи досягнення цього, як зазначено у звіті ЄС "Кліматично-нейтральне виробництво сталі в Європі".
По-перше, оптимізований маршрут доменної печі, який зменшує викиди вуглецю за рахунок уловлювання, зберігання та використання. Наступним методом є пряме відновлення залізної руди з використанням газу або водню замість вугілля.
Третій шлях оснований на відновленні виплавки, що дає можливість перетворення залізної руди безпосередньо на сталь. Нарешті, шлях електролізу, який на цьому етапі перебуває на нижчому рівні технологічної готовності.
Брухт також буде відігравати все більшу роль: уже сьогодні 43% виробництва сталі в ЄС випадає на перероблену сталь, вироблену в печах, що працюють на електриці. Однак нині мільйони тонн експортуються з ЄС до країн із нижчими екологічними стандартами.
"Немає переважаючої чи найкращої технології. Навпаки, їх можна комбінувати різними способами. Їхній розвиток залежатиме від місцевих умов, як-от доступу й доступності енергії та ресурсів за конкурентоспроможною ціною, а також існування інфраструктури для зберігання енергії та вуглецю", – сказав Еґґерт.
Тут вступає в дію політика ЄС. "Очікувані потреби у фінансуванні для реалізації наших 60 низьковуглецевих проєктів до 2030 року становлять 85 мільярдів євро, з яких 31 мільярд євро будуть капітальні інвестиції та 54 мільярди євро операційні витрати. З точки зору енергії, нам знадобиться понад 150 ТВт-год "чистої" електроенергії, половина якої потрібна для виробництва водню", – зазначив він. Це вдвічі перевищує річне споживання електроенергії в Бельгії.
Кілька проєктів із низьковуглецевої сталі спочатку передбачали заміну вугілля газом, поки не буде широкомасштабного доступу водню, але руйнівна війна в Україні поставила під загрозу можливу роль газу як перехідного палива. "Тепер металургійна промисловість із першого дня потребуватиме більше водню, але як нам масово перейти від вугілля та газу до "зеленого" водню протягом наступних років, коли в принципі немає інфраструктури?" — поцікавився Еґґерт.
Поки що це питання залишалося без уваги політиків ЄС, як і занепокоєння через зростання цін на енергоносії та вуглець, не кажучи вже про дефіцит сировини, що може поставити під загрозу інвестиції в чисті технології.
"Посилений захист від витоку вуглецю, доступна зелена енергія та швидша фінансова підтримка є ключовими елементами для того, щоб політика ЄС та національних країн була дійсно придатною для успішної промислової декарбонізації", – упевнений Еґґерт.
На думку EUROFER, основний інструмент фінансування системи торгівлі викидами (ETS) ЄС виявився недостатнім. Фонд був переповнений заявками, а запити перевищували наявний бюджет ЄС удесятеро.
У результаті Еґґерт закликав до перехідних безкоштовних асигнувань для винагороди за нові інвестиції в проривні технології, принаймні в перші роки, коли вони впроваджуються в промислових масштабах.
"Правила щодо контрольних показників мають відображати поступову трансформацію сектору та забезпечити більш тривалий перехідний період, щоб дозволити металургійним компаніям упорядкувати фінансові ресурси для низьковуглецевих проєктів", – сказав він.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що Європейська асоціація сталі написала відкритий лист до Європейського парламенту та країн-членів щодо змін у системі торгівлі викидами ЄС (ETS), які, переконані в асоціації, "зірвуть" перехід до зеленого виробництва сталі у Європі.