Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг затвердив редакцію доопрацьованого проєкту закону України "Про енергетичну ефективність" № 4507 та рекомендував парламенту ухвалити його в другому читанні та загалом.
Про це повідомила пресслужба Державного агентства з енергоефективності й енергозбереження України.
Нагадаємо, що в березні 2021 року законопроєкт ухвалили в першому читанні за основу. Відтоді провели значну роботу над його вдосконаленням. В опрацюванні численних правок і пропозицій узяли участь Міністерство енергетики та Держенергоефективності.
Мета проєкту — заснувати нове правове підґрунтя для системного розвитку сфери енергоефективності в Україні з урахуванням сучасних підходів та європейських норм, зокрема Директиви 2012/27/ЄС.
"Цей довгоочікуваний законопроєкт має нарешті замінити застарілий закон 1994 року "Про енергозбереження" та встановити нові рамкові умови й механізми досягнення енергетичної ефективності. Реформи мають відбуватися на всіх рівнях: виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії. Від якості цього проєкту закону залежить подальший прогрес України в розвитку конкурентоздатної економіки", — прокоментував голова агентства Валерій Безус.
Профільний комітет ВРУ також підтримав необхідність внесення норми щодо розроблення державних програм енергетичної модернізації житлового фонду, підприємств ТКЕ та водопостачання.
Що визначає законопроєкт
- основні засади державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності;
- особливості формування та виконання національних планів дій з енергоефективності;
- запровадження критеріїв енергоефективності під час публічних закупівель енергоспоживчої продукції (товарів) та під час придбання або оренди будівель органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
- запровадження енергетичного планування на місцевому рівні;
- впровадження цільового показника забезпечення щорічної економії енергії в кінцевому споживанні та заходів з його досягнення;
- вимоги до екодизайну енергоспоживчих продуктів;
- засади енергетичного аудиту та енергетичного менеджменту, енергосервісу;
- створення Національної системи моніторингу енергоефективності;
- особливості запровадження інтелектуальних систем обліку;
- стимулювання енергоефективності у сфері теплопостачання та у сфері передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу;
- відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності та інше.
"Ухвалення законопроєкту матиме вагоме значення для ефективного формування й реалізації державної політики з енергоефективності, конкурентного та сталого економічного розвитку, євроінтеграційного процесу країни в контексті "зеленого" курсу", — уважають у Держенергоефективності.
Тож відомство закликало народних депутатів підтримати цей законопроєкт під час його розгляду в парламенті у другому читанні.
Як писала ЕкоПолітика раніше, 4 березня Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт №4507 "Про енергетичну ефективність". За таке рішення проголосувало 270 народних депутатів, проти – 1, утрималися – 58.
