Нині світ потребує нової енергетичної політики, яка допоможе поставити країни на шлях досягнення вуглецевої нейтральності (нульового викиду CO2) та почати реальну боротьбу з проблемою зміни клімату.
Про це з посиланням на слова провідного світового економіста в галузі енергетики Фатіха Біроля пише видання The Guardian.
За словами виконавчого директора Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіха Біроля, більшість держав фактично готується повернутися до використання викопного палива замість того, щоб сприяти "екологічному відновленню" після пандемії COVID-19. Хоча багато найпотужніших економік світу встановлюють далекоглядні цілі, як-от досягнення кліматичної нейтральності та нульового рівня викидів вуглецю, але насправді дуже мало країн на ділі запроваджують політику, яка потрібна для досягнення такої мети.
Зокрема, за останніми даними МЕА, споживання вугілля у світі було приблизно на 4% вищим в останньому кварталі 2020 року, ніж у той самий період у 2019 році, що є найбільш яскравим свідченням потенційного збільшення масштабів використання викопних видів палива, а отже — збільшення кількості шкідливих викидів.
"Ми не рухаємося до зеленого відновлення, усе відбувається навпаки. У грудні 2020 року спостерігалися вищі рівні шкідливих викидів, ніж у грудні 2019 року. Якщо країни не запровадять правильної енергетичної політики, ситуація суттєво загостриться", — застерігає Біроль.
Він закликав уряди підтримувати розвиток "чистої енергетики" та "екологічних технологій", таких як електромобілі, а також зробити викопне паливо менш економічно привабливим.
"Уряди повинні подавати чіткі сигнали компаніям у всьому світі про те, що інвестування в брудну енергію означатиме більший ризик втрати грошей", — наголосив голова MEA.
Біроль зазначив, що неможливо буде досягти кліматичних цілей, якщо продажі позашляховиків продовжуватимуться такими темпами. "Ми повинні або змінити технологію на електричні транспортні засоби, або змінити податкову політику, щоб забезпечити фінансове стримування споживачів, щоб вибрати варіант позашляховика", — упевнений він.
Велика Британія, яка проводить кліматичну конференцію ООН наприкінці цього року, буде закликати країни, які ще не встановили цілей досягнення меншої кількості викидів, включаючи Індію, Індонезію, Мексику, Росію та Саудівську Аравію — узяти на себе такі зобов'язання.
Алок Шарма, міністр Великобританії, який є президентом саміту Cop26, нещодавно писав, що для успішних переговорів усі країни потребують як довгострокових нульових цілей, так і короткострокових планів на 2030 рік.
"Дивлячись на теперішній енергетичний сектор, наступні 10 років будуть критичними. Якщо уряди почнуть фінансувати перехід до чистої енергетики в контексті своїх планів економічного відновлення, це допоможе почати розв'язання кліматичних проблем", — каже Біроль.
Раніше ЕкоПолітика писала, що автомобільну промисловість Німеччини чекають величезні проблеми, а країну — небувале безробіття через заборону бензинових і дизельних двигунів із 2025 року.