Експерти Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) провели аналіз особливостей кліматичних змін, прояву стихійних явищ та тенденції змін комфортності клімату для населення Криму, а також визначили найбільш вразливі до змін довкілля території.
Результати роботи представлені у дослідженні "Еколого-кліматична дискримінація в окупованому Криму: виміри та загрози", повідомляє КРЦ у Facebook.
Вони проаналізували наявні нормативно-правові акти та управлінські рішення кримської влади, що спричиняють еколого-кліматичні дискримінації на півострові. Це дозволило встановити території, на яких створюються передумови до внутрішніх або зовнішніх міграцій, що спричинені змінами клімату, складною екологічною ситуацією та внаслідок еколого-кліматичних дискримінацій.
Експерти дійшли висновку, що сучасні виклики від змін клімату, некомфортні умови для проживання, дискримінаційні правові норми з порушенням прав людини на чисте і здорове довкілля, неефективні управлінські рішення кримської окупаційної влади, ускладнення традиційного ведення господарства та загрози для здоров’я і життя населення Криму можуть спричинити екологічні та соціальні конфлікти.
“Неефективний менеджмент і хижацька екологічна політика влади не сприяє адаптивній стійкості до змін клімату громади і є проявом еколого-кліматичної дискримінації, а локальні екологічні конфлікти через ускладнення умов життєдіяльності та через перерозподіл ресурсів може спонукати певну частину населення Криму до внутрішніх і зовнішніх міграцій, зокрема і в напрямку південних регіонів України”, – йдеться у дослідженні.
Найбільше навантаження припаде на Херсонську область, що спричинить низку соціальних, екологічних та економічних негативних ефектів.
Найбільш негативна екологічна ситуація характерна для степового (особливо північна частина) та прибережного степового регіонів і в регіоні південного узбережжя Чорного моря. Однак для гірських регіонів екологічна ситуація посередня.
Стосовно кліматичної вразливості різних регіонів Криму встановлено, що найбільш вразливими є гірські регіони, вразливими – степові (особливо північна частина) та прибережні степові регіони, а менш вразливими – регіон південного узбережжя Чорного моря.
“Цілком реальною для Криму є загроза виникнення потоків вимушеного переміщення населення внаслідок еколого-кліматичних негараздів”, – зазначили в дослідженні.
Потенціал вимушеного переселення людей з Криму внаслідок несприятливих еколого-кліматичних умов протягом кінця 2020-х – початку 2030-х рр. може бути оцінений у 0,9-1,3 млн осіб, з яких переміщені для постійного перебування становитимуть 150-200 тисяч осіб. Якщо короткотермінові вимушені мігранти переважно концентруватимуться в інших регіонах Криму (найінтенсивніше – в Гірському Криму та у містах), то серед постійних мігрантів вищою буде частка вибулих до регіонів материкової України.
При цьому роль Херсонської області у прийнятті постійних кліматичних мігрантів буде меншою, ніж у розміщенні короткострокових, що створюватиме додаткове навантаження на місцеві ринки та систему соціального забезпечення області.
Для пом’якшення соціально-економічних наслідків потенційно несприятливих еколого-кліматичних умов пропонується:
- Створити пункти тимчасового розміщення населення, постраждалого внаслідок стихійних лих, на території міськрад Сімферополя, Севастополя та Ялти, а також районів Гірського Криму, забезпечити ці пункти предметами першої необхідності.
- Опрацювати (у післявоєнний час) питання щодо стимулювання потенційних вимушених еколого-кліматичних мігрантів з Криму до поселення в сусідніх з Херсонською областях України з метою зменшення навантаження на місцеві ринки Херсонщини.
Аналіз видів екологічних правопорушень протягом 2019-2021 років, показав, що найбільшу кількість правопорушень на території Криму зафіксовано у сфері використання та охорони водних об’єктів, у сфері поводження з промисловими та побутовими відходами та у сфері охорони природоохоронних територій.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, російські окупанти хочуть приєднати до енергосистеми окупованого раніше Криму вітряні електростанції в Херсонській області, які не зазнали ушкоджень від їхніх обстрілів.
