Європа, на тлі нарощування потужності з відновлюваної енергії та відмови від російського викопного палива, може зіткнутися з проблеми в ланцюжку поставок вітрової промисловості.
Високі ціни та невизначеність у ланцюжку поставок викликають дедалі більше занепокоєння для вітрової промисловості, яка часто бере участь у торгах на проекти за кілька років до розробки, повідомляє EURACTIV.
"Проблема полягає в тому, що, принаймні в коротко- та середньостроковій перспективі, війна призвела до перебоїв у ланцюжку поставок і зростання цін на сировину. Це, очевидно, робить швидшу доставку ще більшої кількості відновлюваних потужностей ще більшою проблемою", – сказав Свен Утермьолен, генеральний директор офшорного вітряка RWE renewables.
Зростання цін
За останні кілька тижнів ціни на деякі матеріали, що використовуються у вітряних турбінах, а саме сталь, алюміній та нікель, різко зросли. Також прогнози цін стали значно більш невизначеними.
Утермьолен також додав, що компаніям у ланцюжку поставок буде дуже важко передбачити витрати, якщо доведеться робити пропозиції щодо доставки через чотири-п’ять років.
Росія та Україна є основними виробниками сталі, які складають основну частину вітрових турбін, але після війни імпорт готової сталі в ЄС скоротився на п’яту частину. Росія також є провідним світовим постачальником нікелю, іншого важливого компонента вітрових турбін.
При цьому на 40% зросла ціна на гарячекатану сталь. Виробники сталі в Іспанії, такі як ArcelorMittal і виробник нержавіючої сталі Acerinox, скоротили виробництво, а німецька Lech-Stahlwerke повністю припинила виробництво.
Для алюмінію, який використовується для деяких компонентів, включаючи ротори та кабелі, також помітне зростання цін.
"Наша конкурентна позиція залежить від доступних цін на сировину та стабільного ланцюга поставок. Наразі, як і багато інших галузей, ми стикаємося з високими витратами на сталь та іншу сировину", — сказав Йохен Ейкхольт, генеральний директор Siemens Gamesa Renewable Energy.
Нова геополітична реальність
Оскільки світ прагне відмовитися від викопного палива, зростає попит на такі ресурси, як нікель, кобальт, мідь, літій і рідкісноземельні метали, які використовуються для виробництва технологій відновлюваної енергії, таких як вітрові турбіни та електромобілі.
Ще до початку широкомасштабного вторгнення в Україну існували побоювання безпеки щодо постачання сировини, необхідної для енергетичного переходу
"Перехід ЄС до технологій зеленої енергетики, відповідно до поточних сценаріїв декарбонізації, може опинитися під загрозою через слабкість майбутньої безпеки постачання кількох матеріалів", – попереджає звіт Європейськї комісії за 2020 рік.
Семюель Леупольд, голова Wind Energy в Macquarie Green Investment Group, розповів, що високий попит на ці матеріали знаменує зміну геополітики з фокусу на вуглеводнях до перехідних матеріалів.
"Можливо, це не є основною причиною вторгнення, але, безсумнівно, мінеральні багатства України є однією з причин, чому ця країна настільки важлива для Росії", – сказав Род Шуновер, колишній директор відділу навколишнього середовища та природних ресурсів Національної розвідки США.
Хоча в жодній країні немає концентрації всієї сировини, необхідної для енергетичного переходу, ресурси зосереджені лише в кількох, деякі з яких мають проблеми з управлінням, ризикуючи безпекою поставок, екологічними та соціальними проблемами.
Так Китай є провідним виробником, нафтопереробником та користувачем більшості перехідних матеріалів, у тому числі рідкісноземельних елементів, частка ринку яких становить 60%. Тим часом Демократична Республіка Конго займає близько 70% ринку кобальту, а Чилі займає трохи менше 30% ринку міді.
Тим часом ЄС в основному залежить від імпорту багатьох сировинних ресурсів і в деяких випадках піддається вразливості в його постачанні.
"Залежність ЄС від Китаю, безумовно, є фактором ризику, і його необхідно серйозно враховувати при плануванні майбутнього ВДЕ в Європі та роботі над досягненням довгострокових кліматично нейтральних цілей", – йдеться у звіті Єврокомісії.
Немає легкого вирішення проблем ланцюга поставок вітрової промисловості
За словами Утермьолена, ці проблеми навряд чи зникнуть із закінченням війни в Україні, оскільки буде пошкоджена інфраструктура, а санкції проти Росії навряд чи будуть швидко зняті. Питання залишаться на середньострокову перспективу, попередив він.
Утермьолен закликав уряди дивитися, як ця невизначеність відображається на їхніх аукціонах вітрових проектів, а не класти тягар на галузь.
"Нам потрібно подумати про механізми, які дозволять нам приймати інвестиційні рішення, навіть незважаючи на те, що ці невизначеності щодо вартості зараз значно вищі", – пояснив Утермьолен.
Інвестиції та стимули також необхідні для розширення ланцюга поставок і розвитку промислової бази в Європі.
У 2018 році організація вітрової промисловості WindEurope закликала до досліджень та інновацій щодо замінників рідкісноземельних елементів та до підтримки досліджень щодо їх переробки. Також має бути покращена торговельна політика, щоб збалансувати ринкову владу Китаю.
У Брюсселі Європейська комісія відстежує збої та працює над запитом, зробленим лідерами ЄС наприкінці березня, щодо зменшення стратегічної залежності у чутливих сферах, таких як критична сировина.
Виконавча влада ЄС також допомагає галузі визначити альтернативні джерела сировини і веде переговори про партнерство з багатими ресурсами країнами, зокрема з Канадою, країнами Африки та сусідніх країн ЄС.
Поряд з цим, Європейський сировинний альянс запропонував ряд проектів для збільшення внутрішнього виробництва та міжнародної співпраці. Якщо все це буде реалізовано, до 2030 року більше половини щорічно встановленої вітрової потужності ЄС може покладатися на рідкоземельні метали виробництва ЄС, а 20% попиту на нікель – можна було б забезпечувати всередині країни.
Нагадаємо, дані IRENA показали, що потужність ВДЕ-генерації у світі рекордно зросла у 2021 році.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, експерти розповіли, як тонка дипломатія допоможе зробити Green Deal глобальним.
