Орнітолог Української природоохоронної групи (UNCG) Максим Гаврилюк спробував спрогнозувати можливий вплив російсько-української війни на пташине населення.
Прогностичну оцінку фахівця UNCG оприлюднили на фейсбук-сторінці організації.
Гаврилюк зауважив, що яскравим прикладом впливу війни на птахів стало захоплення російськими загарбниками східної частини України. Після створення у 2009 році Національного природного парку "Меотида" в Донецькій області, працівниками парку було налагоджено повне обмеження відвідування верхньої частини Кривої коси на азовському узбережжі. Результат не змусив себе довго чекати – чисельність водно-болотних птахів швидко зросла.
Зокрема, масово почали гніздитися мартини каспійські (Ichthyaetus ichthyaetus), яких занесено до Червоної книги України (ЧКУ) – розмір гніздової колонії швидко сягнув трьох тисяч і вона стала найбільшою колонією цього виду в Європі. Саме на Кривій косі вперше почав гніздитися на території України кучерявий пелікан (Pelecanus crispus) (ЧКУ) – колонія нараховувала 17 пар. Зросла також чисельність кулика-сороки (Haematopus ostralegus) (ЧКУ). А кількість рябодзьобих крячків (Thalasseus sandvicensis) у цьому місці сягнула приблизно 60 тисяч пар.
"Усе це гніздове угруповання зникло одномоментно 2015 року, коли Криву косу почали використовували російські окупанти для висадки десанту та інших цілей. Унаслідок окупації перестала працювати служба охорони нацпарку. У наступні роки тут і далі гніздилися в невеликій кількості лише рябодзьобі крячки", – зазначив орнітолог.
Також він додав що водно-болотні угіддя азово-чорноморського узбережжя України нині відіграють надзвичайно важливу роль для збереження популяцій багатьох видів птахів в європейському масштабі. Саме там, за його словами, розташовані Чорноморський біосферний заповідник, Азово-Сиваський НПП та інші природно-заповідні території, які забезпечують їх охорону. Там влаштовують багатотисячні колонії різні види мартинів та крячків, куликів та інших водно-болотних птахів.
Однак через новий етап війни Росії проти України у 2022 році азово-чорноморське узбережжя в межах Донецької, Запорізької та Херсонської областей опинилося під тимчасовою окупацією. Унаслідок цього служби охорони природно-заповідних територій нерідко не можуть виконувати своїх функцій. Наслідки цього нам належить дізнатися згодом, зазначив Гаврилюк.
"Іншою уразливою групою птахів від військових дій є види, що гніздяться в лісах", – сказав далі орнітолог.
Він пояснив, що найбільшими ризиками в таких екосистемах для птахів є розлякування в результаті бойових дій, вирубування лісу, пожежі (унаслідок обстрілів і свідоме підпалювання) тощо.
На території сучасних військових дій на півночі країни зосереджено значні (у масштабах України) гніздові популяції видів, яких занесено до ЧКУ, – лелеки чорного (Ciconia nigra), підорлика малого (Aquila pomarina), орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla), змієїда (Circaetus gallicus), журавля сірого (Grus grus), тетерука (Tetrao tetrix).
У східній частині України зосереджені гніздові угруповання орлана-білохвоста, орла-карлика (Hieraaetus pennatus), могильника (Aquila heliaca), журавля сірого, пугача (Bubo bubo).
Потенційно птахи можуть постраждати від згаданих вище факторів, проте, найімовірніше, їхня дія матиме локальний характер та не вплине суттєво на популяції.
Загалом, вплив війни в Україні на птахів буде залежати від тривалості та інтенсивності дії негативних чинників, резюмував експерт.
Як писала ЕкоПолітика раніше, фахівці гуманістичного руху UAnimals розповіли, як війна впливає на дику природу України.
