Зважена кліматична політика, залучення до європейських фондів декарбонізації, а також застосування до України декларативного принципу CBAM зможуть убезпечити нашу країну від великих економічних втрат після повноцінного застосування механізму транскордонного вуглецевого коригування.
Про це в ексклюзивному інтерв’ю ЕкоПолітиці розповів голова Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Станіслав Зінченко.
З 1 січня 2026 року розпочнеться сплата вуглецевого мита у рамках принципово нового та експериментального механізму Європейського Союзу, який має назву CBAM. Імпортери будуть зобов’язані купувати так звані CBAM-сертифікати на свою продукцію.
Насамперед експерт зазначив, що у Європі усвідомили свою власну неготовність до нових цін на вуглець і нових викликів. Він розповів, що в останні два роки в ЄС почали активно фінансувати проєкти декарбонізації за допомогою прямих грантів та субсидій.
“Ті підприємства, які встигнуть декарбонізуватися до 2030 року, не платитимуть цей податок на вуглець, або він для них буде зовсім незначним”, – говорить Станіслав Зінченко.
Він назвав 3 складові українського рецепта щодо CBAM, які, на його думку, дозволять уникнути руйнівного впливу цього вуглецевого мита на українську економіку:
- Зважена й адекватна державна кліматична політика, яка буде акцептована європейськими партнерами.
“І це не значить амбітна та наївна. Має бути дорожня карта з конкретними ресурсами, конкретними інституційними змінами. Тільки гаслами та задекларованими цілями обійтися не вийде”, – впевнений експерт.
- Підключення України до європейських фондів декарбонізації.
Голова комітету ЄБА наголосив, що підключення до цих фондів має бути не через посередництво держави, а через взаємодію європейських інституцій і приватного бізнесу в Україні.
“Система державних фондів у нас, на жаль, дискредитована через корупцію та неефективність”, – сказав він.
- Застосування до України пункту 30.7 регламенту CBAM, який передбачає можливість виключення країни з-під дії CBAM під час дії форс-мажорних обставин.
Станіслав Зінченко розповів, що до таких обставин належить війна, яка зараз триває в Україні. Він наголосив, що українські політики мають підіймати питання про застосування до вітчизняних виробників декларативного принципу CBAM, при якому підприємства звітуватимуть про власні викиди, але не сплачуватимуть вартість сертифікатів.
“Якщо не застосувати цю норму для України, то країна, яка за останні роки найбільше постраждала від війни, буде ще й найбільш постраждалою від дії цього мита”, – резюмував він.
Нагадаємо, наприкінці жовтня Єврокомісія оприлюднила проєкт імплементації CBAM з вимогами до декларантів. Також ЕкоПолітика писала про перші проблеми, які виникли на перехідному етапі CBAM, та необхідні для них рішення. Також ми давали думку президента об’єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександра Каленкова про те, що Україна вже зараз має домовлятися з ЄС про відтермінування CBAM.
