Екологічна спільнота звернеться до української влади з проханням на законодавчому рівні визначити такі явища як "екотероризм" та "екорейдерство" та виробити реальні механізми захисту від них для прозорого бізнесу. Відповідну резолюцію сформували за результатами Національного екофоруму.
У Facebook довкола проблеми "екотероризму" також розвернулася жвава дискусія, тому і ми на ЕкоПолітиці вирішили з’ясувати, як виникло це явище і що собою являє.
Про питання "екотероризму" в Україні говорять не часто. Але ось у світі з ним борються вже десятки років. Ще у 2005-му в ФБР назвали діяльність агресивних захисників довкілля та тварин "найбільшою терористичною загрозою у Сполучених Штатах". І ця проблема лише набирає обертів.
ФБР визначає так званий "екологічний тероризм" як "застосування чи загрозу застосування насильства кримінального характеру проти безневинних жертв чи майна громадян" з боку екологічних активістів. Першим повноцінним актом екологічного тероризму вважають події 1977 року. Тоді представники Greenpeace та організації Товариство охорони морської фауни розрізали сітки рибних промисловців.
Наступний масштабний акт "екотероризму" стався 1986 року. Тоді члени Товариства охорони морської фауни потопили ісландські китобійні судна Hvalur 6 та Hvalur 7 у Рейк'явіку. Метою теракту було зупинити китобійний промисел в Ісландії. Судна вдалося врятувати, але компанії нанесли збиток на $2 млн.
Паралельно з цим радикальні "зелені" рухи почали виникати і в Європі. У 1976-му в Британії з’явився "Фронт звільнення тварин". Він об’єднав вегетаріанців та веганів, які використовують акції прямої дії, до прикладу, підпалюють наукові лабораторії, псують обладнання та викрадають піддослідних тварин. Згодом рух набув значного поширення у світі, зокрема в США.
У 1992-му знову ж в Британії виникає "Фронт звільнення землі", який згодом переміщується у США. На його рахунку: підпал гірськолижного курорту в Вейлі, підпал бюро з управління земельними ресурсами в штаті Орегон та відділення рейнджерів Федеральної лісової служби США в Ок-Ріджі, підпал бійні в Редмонді, штат Каліфорнія, вибух та повне знищення офісу корпорації Boise Cascade, яка планувала розпочати будівництво деревообробного машинобудівного комплексу в Чилі, підпал житлового комплексу в Сан-Дієго, штат Каліфорнія. Загалом акції нанесли збитків на десятки мільйонів доларів. Нині ця організація, як і "Фронт звільнення тварин" має філіали у багатьох країнах світу.
У 1999-му в Британії виникає ще одна організація SHAC – Stop Huntingdon Animal Cruelty (Зупиніть жорстокість щодо тварин у Хантінгдоні). Рух бореться проти науково-дослідної компанії Huntingdon LifeSciences, яка використовує тварин для дослідів.
У 2005-му в ФБР відзвітували, що провели 150 розслідувань за фактами 1200 злочинів, які здійснювали "екотерористи" з 1990 по 2004 роки. Це в середньому 80 терористичних актів на рік – шокуючі цифри! Найбільшу увагу правоохоронців привернули "Фронт звільнення тварин", "Фронт звільнення землі" та SHAC.
Подібні терористичні акти від радикальних захисників навколишнього середовища продовжуються і до нині. До прикладу, у 2018 році вандали атакували будівельну техніку на трасі трубопроводу для скрапленого газу Mariner East 2 у США, щоб припинити його будівництво.
Радикальних "зелених" звинувачують не лише у тероризмі. Під час розслідування їх діяльності правоохоронці виявляли, що дії активістів інколи мають на меті не лише протест проти забруднення чи жорстокого поводження, за них вони часом отримували конкретні матеріальні вигоди. До прикладу, одна компанія, в боротьбі за ринки, могла спонсорувати дії активістів проти свого конкурента. Фактично, це вже не тільки тероризм, а й банальне рейдерство.
Що цікаво, "екотероризм" приписують навіть найвідомішій у світі екологічній організації Greenpeace. У 2017-му Energy Transfer Partners LP звинуватила Greenpeace та низку інших екологічних організацій в тому, що вони підбурюють людей до терористичних атак та вандалізму, щоб привернути увагу громадськості та зібрати побільше коштів. Компанія Energy Transfer також подала до суду на Greenpeace та її союзників, назвавши їхню діяльність "схемою рекету, що виходить за межі охорони навколишнього середовища". Аналогічні звинувачення висунула Resolute Forest Products Inc в судовому процесі 2016-го.
Представники радикальних "зелених" угрупувань часто підкреслюють, що в боротьбі за збереження довкілля всі засоби годяться. Але насправді ті засоби, які вони використовують, на практиці не дозволяють нічого зберегти. Радикальні захисники тварин палять лабораторії, але не створюють притулків. Захисники морської фауни затоплюють судна, замість того, щоб, наприклад, прибрати сміття хоч на якихось ділянках, допомігши фауні нормально розвиватися. Вони знищують, наражують на небезпеку життя інших людей, але не створюють нічого, щоб могло зробити взаємодію людини з довкіллям більш раціональною. Тому практичних результатів для для покращення екологічної ситуації така боротьба не має.
