Екоподаток в Україні: хто, за що та скільки сплачував у 2021 році

Екологічний податок, або екоподаток – загальнодержавний обов’язковий платіж, що сплачується з фактичних обсягів різних викидів, скидів, розміщення відходів у довкіллі.

Які ставки екологічного податку, хто його сплачує та чи ефективно використовує держава надходження від нього — читайте в матеріалі ЕкоПолітики.

Хто платить екологічний податок

Справляння екоподатку у 2021 році регламентується статтями 240—250 розділу VIII Податкового кодексу.

Відповідно до ст. 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є:

• суб'єкти господарювання;
• юридичні особи, які не здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність;
• бюджетні установи;
• громадські й інші підприємства, установи й організації;
• постійні представництва нерезидентів, зокрема ті, які виконують агентські (представницькі) функції щодо таких нерезидентів або їхніх засновників.

За що сплачують екологічний податок

Такі суб'єкти мають сплачувати екоподаток у разі здійснення:

• викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
• скидів забруднювальних речовин безпосередньо у водні об'єкти;
• розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання);
• утворення радіоактивних відходів (зокрема, уже накопичених);
• тимчасове зберігання радіоактивних відходів їхніми виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Як і коли сплачують екоподаток

Для екологічного податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу (ст. 250 ПКУ).

Платники екоподатку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 17 серпня 2015 р. №715, та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролювальних органів.

Податок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Граничні терміни подання декларації та сплати екологічного податку у 2021 році наведено в таблиці:

Скільки коштів екоподатку заплатили за І півріччя 2021 року

Нині ставка екологічного податку на викиди СО2 в Україні одна з найнижчих у світі. За підсумками 2020 року, дохід держбюджету від екоподатку за викиди двоокису вуглецю становив 1 млрд 4 млн гривень.

Скільки надходжень до місцевого бюджету дав екологічний податок за І півріччя 2021 року ‒ з'ясувало видання "Слово і діло".

У перші місяці 2021 року податкові надходження до місцевого бюджету від екологічного податку склали 1 млрд 76 млн гривень. Водночас податкові борги сягнули 2 млрд 647,4 млн гривень.

Лідерами за податковими надходженнями у 2021 році стали Донецька, Дніпропетровська та Івано-Франківська області, які загалом поповнили місцеві бюджети на 523,5 млн гривень.

Однак Донецька область також є серед лідерів-боржників. Податкові борги становлять 1 млрд 3 млн грн. Також у списку боржників ‒ Луганська, Львівська, Харківська та Дніпропетровська області, які загалом заборгували 1 млрд 113,8 млн гривень.

Водночас є регіони, які мають надлишкову сплату податків, наприклад, Київ (17,9 млн грн) та Одеська область (10,3 млн грн).

Серед областей, які лідирують за авансовими платежами ‒ Дніпропетровська, Львівська, Донецька, Івано-Франківська, а також місто Київ.

На скільки можуть підняти екоподаток та які ризики

Верховна Рада України 1 липня підтримала за основу законопроєкт №5600 щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень, який серед іншого передбачає підвищення екоподатку на 200%.

Автори проєкту закону в частині екоподатку пропонують:

1) ставки екологічного податку за скиди забруднювальних речовин у водні об’єкти збільшити в 1,6 раза та передбачити їх восьмикратне підвищення у 2029 році (поступово);

На перший погляд, норма спрямована на скорочення викидів та очищення річок. Але, з іншого боку, підвищення податку може призвести до ситуації, при якій "забруднювачі" будуть приховувати реальні обсяги викидів з метою зменшення податкових платежів. Як наслідок, це посилить корупційні ризики у сфері. Ще одним результатом такого рішення може стати підвищення комунальних тарифів для населення, оскільки зросте фіскальне навантаження на підприємства водопровідно-каналізаційного господарства України.

2) підняти ставки екоподатку за викиди двоокису вуглецю (СО2) з 10 грн/тонну до 30 грн/тонну;

В Україні екоподаток не має цільового призначення, а відіграє виключно фіскальну роль. Тому підвищення його ставок не має стосунку до турботи про навколишнє середовище, а лише є способом наповнення бюджету. Україна задекларувала амбітний план щодо скорочення викидів парникових газів у НВВ2, але при цьому не представила конкретні механізми підтримки промисловості.

Якщо ж зараз уряд лише підніме податки без його цільового призначення і програм підтримки, то амбітної цілі НВВ2 так і не буде досягнуто.

3) підвищити ставки податку за відходи для підприємств гірничої промисловості з 0,49 грн до 1,5 грн/тонну.

Ухвалення цієї норми збільшить фіксовані витрати, а як наслідок і собівартість продукції українських підприємств гірничовидобувної галузі. Цим самим знизиться їхня конкурентоспроможність. Також є певна неузгодженість в діях уряду, оскільки екоподаток на розміщення безпечних відвалів гірничодобувної промисловості планують збільшити на 200%, тоді як на небезпечні лише на 5%.

Екологи розкритикували "ресурсний" законопроєкт

На законопроєкт № 5600 негативно відреагували екологічна й бізнес-спільноти. Екологи одностайно вказують на нецільове використання коштів від екоподатку.

Зокрема, голова громадської ради при Міндовкілля Світлана Берзіна наголосила, що система розподілу й використання отриманих коштів екологічного податку № 5600 потребує докорінної реформи. Тільки після цього можна говорити про перегляд ставок екоподатку.

Водночас президентка Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок зазначила, що гроші від екоподатку повинні мати чітке цільове призначення та спрямовуватися на екомодернізацію промисловості. За її словами, без прозорої системи немає сенсу підвищувати екоподаток.

"Усім екологічним платежам потрібно повернути цільове використання. Коли не будуть гроші розмиватися в бюджеті, коли не буде непрозорої системи. Тому що нині дуже важко зрозуміти, куди витрачаються ці гроші", — заявила Циганок.

На думку генерального директора Центру екології та розвитку нових технологій Владислава Антипова, ситуація, у якій екоподаток потрібен тільки для наповнення бюджету, свідчить про неефективне розпорядження коштами. Він уважає, що підвищення екологічного податку ніяк не допоможе в охороні довкілля, якщо ці гроші спрямовуватимуть просто в бюджет, а не на розв'язання проблем навколишнього середовища.

"Якщо збираються податки за вплив на довкілля, то вони мають спрямовуватися на розв'язання проблем довкілля. Ми маємо займатися не лікуванням наслідків, а усуненням причини. Для цього потрібно проводити екологічну модернізацію нашої промисловості та якось стимулювати цей процес, стимулювати інвестиції в екологічні проєкти та програми", — наголосив експерт.

Зі свого боку, директор GMK Center Станіслав Зінченко наголосив, що для проведення екомодернізації промисловості потрібні інвестиції, фінансові стимули й допомога від держави, а не збільшення податкового тиску на підприємства.