Експерти-екологи міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" проаналізували перший рік роботи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
Загалом було досліджено 20 напрямів екологічних реформ - як горизонтальних, так і секторальних. Результати аналізу опубліковано на сайті ЕПЛ.
За понад рік своєї діяльності Міндовкіллю вдалося досягти впровадження окремих рішень й ухвалення певних законів та актів уряду для врегулювання тих чи інших проблемних сфер. Однак, як зауважили в ЕПЛ, більшість реформ залишаються відкритими.
З огляду на це МБО "Екологія-Право-Людина" закликала міністерство активізувати свою роботу в цих напрямах.
Горизонтальні реформи
1. Реформа у сфері екологічного контролю
19 лютого 2020 року за № 3091 у парламенті зареєстрували проект закону про державний екологічний контроль. Лише через рік законопроєкт винесли в сесійну залу, але за результатами голосування відправили на повторне перше читання. Тільки 15 липня 2021 року доопрацьований законопрооєкт ухвалили за основу. Попереду іще голосування загалом і розробка необхідної підзаконної бази.
2. Реформа у сфері відповідальності за екологічні правопорушення
Питання поширення відповідальності за екологічні правопорушення на юридичних осіб частково охоплені законопроєктом про державний екологічний контроль.
Питання підвищення рівнів покарання за порушення природоохоронного законодавства охоплені схваленою Концепцію проєктів законів України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення” та “Про внесення змін до Кримінального кодексу України” щодо забезпечення невідворотності відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища від 28 квітня 2021 року. Напрацювати та надати громадськості для ознайомлення та коментування законопроєкти на виконання такої концепції Міндовкілля досі не спромоглося.
3. Реформа у сфері моніторингу за станом довкілля
За перший рік роботи Міндовкілля не досягло суттєвих результатів у реформуванні системи державного моніторингу за станом довкілля. Зокрема, у березні 2021 року рішенням Ради національної безпеки і оборони України "Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації" підтверджено важливість екологічного моніторингу та доручено уряду в шестимісячний строк внести на розгляд Верховної Ради України проєкт закону щодо державної системи моніторингу довкілля. І парламент, і громадськість очікують на цей законопроєкт у встановлений президентом строк. Законопроєкт про реєстр викидів і перенесення забруднювачів, на впровадження Київського протоколу, також досі не винесено у площину публічного обговорення.
4. Реформа у сфері промислового забруднення
29 вересня 2020 року за № 4167 у парламенті зареєстрували урядовий проєкт закону про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає внаслідок промислової діяльності. Ухвалення законопроєкту за основу було тричі провалено в парламенті і згідно з регламентом знято з розгляду. Водночас реформа в цій сфері не може чекати, і попри шалений опір з боку бізнесу сподіваємося, що уряд уже найближчим часом повторно зареєструє законопроєкт або звернеться до президента для подання його як президентського і невідкладного. В іншому разі Україну чекають суттєві наслідки, пов’язані із провалом зобов’язань за Угодою про асоціацію із ЄС.
5. Реформа у сфері доступу до екологічної інформації та участі громадськості в процесі ухвалення рішень із питань, що стосуються довкілля
Законодавство України у сферах доступу до екологічної інформації та участі громадськості в процесі ухвалення рішень із питань, що стосуються довкілля, досі не повною мірою відповідає міжнародним угодам і стандартам. І хоча проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України в частині доступу до екологічної інформації̈ та участі громадськості в процесі ухвалення рішень із питань, що стосуються довкілля", який усуває хиби національного законодавства та приводить його у відповідність із міжнародними стандартами на виконання зобов’язань в межах Угоди про асоціацію, давно напрацьований у межах проєктів технічної підтримки, його досі не зареєстровано в парламенті.
6. Реформа у сфері екологічної свідомості та обізнаності населення
Попри очевидність необхідності вживати широкі заходи з підвищення екологічної свідомості та обізнаності населення Міндовкілля цю тему обходить стороною. Жодного документа стратегічного чи нормативного у цій сфері не було розроблено, не кажучи вже про затвердження і впровадження.
7. Реформа у сфері охорони довкілля
Міндовкілля розпочало впроваджувати Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на період до 2025 року з метою поліпшення стану довкілля, поліпшити якість життя і здоров’я українців, забезпечити екологічну безпеку – усе це можливо досягти, втіливши заходи Національного плану дій у найближчі п'ять років.
Секторальні реформи
8. Реформа у сфері поводження з відходами
Ухвалення пакета законів у сфері поводження з відходами просувається надзвичайно повільно. 21 липня 2020 проєкт закону України "Про управління відходами" ухвалено в першому читанні, але обсяг правок, поданих до другого читання, фактично заблокував подальше просування і рамкового, і похідних законопроєктів у сфері управління відходами "Про батарейки, батареї та акумулятори", "Про відходи електричного та електронного обладнання, "Про упаковку та відходи упаковки" та інші.
Єдиним точковим результатом у цій сфері можна вважати прийняття 1 червня 2021 року Закону України "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України”.
9. Реформа у сфері охорони цінних оселищ та видів
4 грудня 2020 року за № 4461 у парламенті зареєстрували проєкт закону про території Смарагдової мережі. Водночас 15 липня 2021 року після розгляду в сесійній залі його відправили на повторне перше читання.
Затверджено структуру стратегії про біорізноманіття.
10. Реформа у сфері лісового господарства
Найбільш успішною можна вважати діяльність Міндовкілля у сфері реформування лісового господарства. За аналізований період міністерство розробило Державну стратегію управління лісами України до 2035 року та провело її стратегічну екологічну оцінку. Документ декларує важливі цілі щодо досягнення балансу між екологічними, соціальними та економічними функціями лісів, а також передбачає розділення регуляторних та інших функцій Держлісагентства. Затвердити цю Стратегію ще не встигли. ї
Також було ухвалено Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, на торфовищах і землях інших категорій”, ухвалено постанову уряду, яка обмежує проведення санітарних рубок у межах природно-заповідного фонду та всіх суцільних рубок у високогірних лісах Карпат.
У першому читанні ухвалено проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів. 21 квітня 2021 року постановою уряду затверджено Порядок проведення національної інвентаризації лісів. Розпочалася реальна цифровізація лісового господарства, зокрема запроваджено продаж деревини суточерез електронні аукціони. Результатів перших кроків реформи поки не видно.
11. Реформа у сфері водного господарства
З 1 січня 2021 року відновлено МінАПК. 24 травня 2021 року КМУ ухвалив постанову № 539 “Деякі питання розподілу окремих повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері меліорації земель”. якою Міндовкілля передало Мінагрополітики повноваженнями щодо формування політики у сфері гідротехнічної меліорації земель, щодо розвитку гідротехнічної меліорації земель, визначення порядку здійснення меліорації, дотримання екологічно безпечного зрошення, осушення, управління поливами та водовідведенням.
11 червня Міндовкілля оприлюднено проєкт "Стратегії розвитку водної політики України – Водна стратегія України", розроблений на виконання завдання, визначеного рішенням Ради національної безпеки і оборони України "Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації", введеного в дію указом президента України від 23 березня 2021 року № 111.
Водночас стратегія більшою мірою орієнтована на задоволення господарських потреб населення та промисловості й не наголошує на пріоритеті збереження водних об’єктів як цілісних природних комплексів, наскрізності екологічного підходу в усіх сферах водокористування, що є надзвичайно актуальним в умовах водної кризи в Україні, зміни клімату та нестачі водних ресурсів. Також стратегія не відповідає вимогам законодавства щодо форми та змісту.
Проведено СЕО Звіту про стратегічну екологічну оцінку проєкту розпорядження Кабінету міністрів України "Про схвалення Морської природоохоронної стратегії України". Результатів від ухвалення Морської стратегії поки не видно.
12. Реформа у сфері атмосферного повітря
Кабінет міністрів України підтримав розроблений Міндовкіллям законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізму регулювання викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря".
Зміни до законодавства мають косметичний характер, узаконюється формальна та неефективна процедура участі громадськості у видачі дозволу на викиди, не розв'язується питання фактичної відсутності контролю за кількісними та якісними характеристиками викидів, зокрема, через відсутність обов’язку дозвільного органу перевіряти по суті, обґрунтовуючи документи, аналізувати іншу загальнодоступну інформацію з офіційних джерел, реєстрів тощо. Цим проєктом закону не розв'язується питання реальної відповідальності розробників обґрунтовуючих документів. Також не зайвим був би публічний реєстр дозволів на викиди та обґрунтовуючих документів на кшталт реєстру з ОВД. Отже, до виконання завдання президента в цій частині підійшли формально.
Міндовкілля також розробило проєкт закону про внесення змін до статті 16 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” щодо регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами”, за який парламент проголосував 15 липня 2021 року.
Міндовкілля затвердило форми Програми державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря та утворило міжвідомчі комісії з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затвердило Порядок державної реєстрації установок в Єдиному реєстрі з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, Порядок верифікації звіту оператора про викиди парникових газів.
13. Реформа у сфері хімічної безпеки
На виконання рішення Ради національної безпеки й оборони України від 19 березня 2021 року "Про заходи щодо підвищення рівня хімічної безпеки на території України” Міндовкілля розробило проєкт закону України "Про хімічну безпеку та поводження з хімічними речовинами”
10 червня Мін’юст зареєстрував наказ Міндовкілля, яким затверджено методику визначення зон, вразливих до накопичення нітратів. Ця методика запустить впровадження Нітратної директиви ЄС, що є обов’язковим відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС.
14. Реформа у сфері природно-заповідного фонду
26 травня Кабінет міністрів України оприлюднив розпорядження "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів на 2021 рік", яке передбачає перерозподіл бюджетних призначень Міндовкілля на поточний рік для збільшення обсягів видатків на збереження природно-заповідного фонду на понад 61 млн грн.
У червні 2021 року на публічній кадастровій карті України з’явився оновлений шар із межами понад 7 тисяч територій та об’єктів ПЗФ. Попри велику неточність у нанесенні цього шару все ж таки очікуємо, що такий крок зменшить імовірність конфліктів через незаконне використання земель та інших ресурсів у межах ПЗФ.
24 червня 2021 року на сайті Міндовкілля з’явився проєкт положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів ПЗФ України. Викликають стурбованість окремі норми проєкту, які дозволяють здійснення автомобільного туризму, використання різного виду транспорту в межах об’єктів ПЗФ, зокрема, для спорту без чітко врегулювання цих відносин.
Розширено площі Верховинського НПП й ухвалено рішення про створення національних природних парків "Пуща Радзівіла" (Рівненщина), “Холодний Яр”.
15. Реформа у сфері охорони земель
Незважаючи на те, що охорона земель – це природоохоронний захід, а ґрунти, для охорони яких запроваджується правове регулювання, є важливою частиною екосистеми, за рік діяльності міністерства Міндовкілля не вжило жодних заходів із метою боротьби з опустелюванням, деградацією ґрунтів і непогіршенням стану довкілля через нераціональне використання природних земельних ресурсів.
16. Реформа у сфері надрокористування
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України відповідно до вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" оголошує про опублікування проєкту Кодексу України про надра на офіційному вебсайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в мережі Інтернет у підрозділі "Регуляторна діяльність" розділу "Діяльність".
Проєкт Кодексу України про надра розробляли чи не всі міністри профільне міністерство. Офіційною версією мети розроблення нового Кодексу про надра України є приведення законодавства України у сфері користування надрами до вимог рамкових законодавчих актів, а також усунення подвійного адміністративного навантаження на бізнес і скасування механізмів та інструментів, що призводять до можливості виникнення корупційних чинників. Цей проєкт потребує детального уважного аналізу всіма зацікавленими сторонами. Проєкт Кодексу про надра України розробляється прихильниками дерегуляції та виведення розвідки та видобутк унадр із-під процедури ОВД. Тож природоохоронному рухові вкрай важливо зосередитися на аналізі цього проєкту нормативного документа.
15 липня 202 1року проголосовано Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин.
17. Реформа у сфері зміни клімату
У червні 2021 року профільна заступниця міністра захисту довкілля з питань європейської інтеграції оголосила про розроблення проєкту рамкового закону "Про Стратегію низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 року", який передбачатиме ціль щодо досягнення кліматичної нейтральності України до 2060 року.
Розпочато роботу над Стратегією про адаптацію до зміни клімату та розроблено проєкт Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року. Міндовкілля представило проєкт Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди, який уряд затвердив у кінці липня 2021 року.
Розроблено підзаконні акти з метою виконання Закону України “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”, зокрема Перелік видів діяльності, викиди парникових газів у результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації.
18. Реформа щодо захисту тварин від жорстокого поводження
Парламентарі у другому читанні та загалом ухвалили законопроєкт № 2351, що вносить зміни до законодавства про імплементацію положень міжнародних угод в директиву ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу.
19. Реформа у сфері біоррізноманіття
Розпочато підготовку Стратегію охорони біорізноманіття до 2030 року. Очевидних результатів у сфері охорони біорізноманіття не спостерігається.
20. Війна і довкілля
Незважаючи на важливість та актуальність моніторингу, оцінку впливів та розроблення заходів боротьби з негативними наслідками військових дій, Міндовкілля принаймні в публічній площині не має напрацьованого алгоритму розв'язання цих проблем. Результатів розв'язання питань із вивчення стану довкілля, що постраждало внаслідок війни, на офіційному сайті Міндовкілля немає, як і плану дій.
