Україна вже чотири місяці мужньо протистоїть російській агресії на всіх фронтах, зокрема й екологічному. Головний орган, який проводить екологічну політику країни, — Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. Війна застала його в момент переформатовування та кадрових перестановок. У лютому виконувачем обов’язків міністра був Руслан Стрілець, якого аж 14 квітня офіційно призначили на посаду.
Багато членів екоспільноти, зокрема представники бізнесу та екологічних організацій, критикують Міністерство за те, що воно нібито не змогло вчасно трансформуватися під реалії війни.
ЕкоПолітика вирішила з’ясувати, у яких напрямах в умовах війни проводять екологічну політику в державі та що про це думає екоспільнота, бізнес і громадськість. Детальніше — у матеріалі.
Кадрова політика в Міністерстві захисту довкілля
У травні в Міністерстві захисту довкілля відбулася так звана кадрова чистка. Оскільки новопризначений міністр формував нову команду, то більшість людей, призначених колишнім міністром Романом Абрамовським, утратили свої посади.
Було звільнено з посад Михайла Хорєва, Романа Шахматенка та Ірину Ставчук, а натомість призначено Олександра Краснолуцького, Олену Крамаренко та Євгенія Федоренка. Як з'ясувалося, дехто з них про своє звільнення дізнався з новин. Після цього Міністерство захисту довкілля звинуватили в тому, що рішення щодо принципових кадрових кроків роблять потайки від профільного комітету Верховної Ради. З такою думкою виступила нардепка від "Слуги народу" і членкиня екологічного парламентського комітету Олена Криворучкіна.
Вона запевнила, що, як народна депутатка й заступниця голови профільного комітету, буде вимагати, щоб міністр звітував перед комітетом стосовно ефективності одночасної заміни такої кількості державних чиновників.
"Також було б цікаво почути, які ще зміни нам усім очікувати в кадровій політиці цього міністерства в майбутньому", — підсумувала Криворучкіна.
Зокрема, пан Роман Шахматенко в коментарі ЕкоПолітиці заявив, що йому прикро через те, що багато розпочатих реформ він так і не встиг закінчити.
Закон про відходи 2207-1д
20 червня Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та загалом довгоочікуваний законопроєкт № 2207-1-д “Про управління відходами”.
Україна є найбруднішою країною Європи. Щодня в Україні захоронюється на сміттєзвалищах і переповнених полігонах приблизно 33 000 тонн відходів. За рік — понад 12 мільйонів тонн. Понад 90% побутових відходів захоронюють на полігонах і лише 3,2% переробляється, що не збігається з європейськими стандартами. Україна є єдиною країною Європи, де не реалізують принцип "забруднювач платить" і не створюють організацій розширеної відповідальності виробника.
"Україна нарешті робить перший крок на шляху до цивілізованого управління відходами. Ми вже відстали від європейських сусідів на 20-30 років. Фактично сьогодні Україна є єдиною країною у Європі, де держава не має контролю над відходами, а понад 90% їх захоронюється в землю. Наша мета – бути повноправним членом Європейського Союзу, тож ми повинні показати здатність проводити реальні європейські реформи", – сказав голова Міндовкілля Руслан Стрілець.
Він пояснив, що рамковий Закон "Про управління відходами" дає можливість розпочати зміни, які потрібні Україні для того, щоби стати членом Європейського Союзу.
Закон дасть змогу:
- упровадити європейську ієрархію поводження з відходами;
- організувати планування системи управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях;
- закрити старі сміттєзвалища, а ті, що залишаться, привести до європейських норм;
- створити умови для побудови в Україні сучасної сміттєпереробної інфраструктури за європейськими правилами і відкрити кордони для інвесторів;
- установити принцип "забруднювач платить";
- упровадити розширену відповідальність виробника, коли виробник продукції буде зобов’язаний забезпечити повну утилізацію паковання, яке випустив на ринок разом із товарами.
Водночас документ отримав дуже багато критики в експертній спільноті. Зокрема, заступник голови екологічного комітету Верховної Ради Олександр Маріковський пообіцяв показати "гниле нутро" закону. Також засновниця проєкту “Україна без сміття” Євгенія Аратовська звинуватила розробників законопроєкту № 2207-1-д у некомпетентності, через що проєктна менеджерка реформи управління відходами команди підтримки реформ при Міндовкілля Тетяна Тевкун погрожує їй судом.
На думку юристів, зазначені терміни в законопроєкті сформульовано так, що громадянина можна вважати і "власником відходів", і "утворювачем відходів", а це, відповідно, породжує правову невизначеність, неоднакове застосування правової норми й необмежене трактування її у правозастосовній практиці. Оскільки правові норми не чітко сформульовано, що породжує правовий хаос і неминуче призводить до свавілля, а також суперечить принципу верховенства права, одним із головних елементів якого є юридична визначеність, а це суперечить статті 8 Основного Закону України – Конституції України, адже в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Просування до МЗВ та ETS
Згідно із Законом України "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів" із 1 січня 2021 року мала бути впроваджена нова система регулювання викидів парникових газів — система моніторингу, звітності та верифікації, яка надавала б достовірні дані про викиди підприємств на рівні країни. Проте в Україні вона так і повноцінно не запрацювала. Але саме вона є першим етапом створення ринку торгівлі парниковими квотами (ETS).
Створення ринку торгівлі квотами на викиди парникових газів є в зобов'язаннях України за міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, зокрема Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, а також на виконання вимог Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату та Паризької угоди.
За словами директора GMK Center Станіслава Зінченка, після отримання Україною статусу кандидата в члени ЄС питання гармонізації нашого законодавства з європейським стало ще більш важливим.
"Дуже погано, що припинилася підготовка до впровадження ETS в Україні. Через це виникає багато питань до Міністерства захисту довкілля, і до наших депутатів, і до експертів, які брали участь у цьому процесі. Фактично було проведено 1-2 загальні круглі столи, де обговорювали функціонування ETS суто в теоретичному аспекті. Хоча всі розуміли, що Україна в рамках упровадження ETS має пройти той самий шлях, який пройшла Європа. Звісно, що з українською специфікою. Тому що наша економіка, енергетика та промисловість дещо інша. Але ніхто не вимагав би від нас упровадження аналогічного ETS, точно такого самого, як у Європі, і прямо зараз. Важливо те, що європейські колеги мали побачити, що ми стали на той адекватний і прозорий шлях, який пройшли вони самі й за тими самими правилами. На жаль, жодного руху в цьому напрямі ми так і не побачили. Це, природно, призводить у перспективі і зараз до питань із боку європейських чиновників і бізнесу", — пояснив експерт.
Приєднання до LIFE
Днями стало відомо про неабияке досягнення — Україна приєдналася до європейської програми LIFE для клімату та довкілля. Що це значитиме для нашої країни? З входженням до LIFE Україна має можливість використати частину коштів програми для розвитку довкіллєвої сфери. Закрити ті потреби, на які раніше власні бюджетні кошти Україна не витрачала ніколи через складне законодавство.
"LIFE – це потужний фінансовий інструмент країн-учасниць. Тобто Україна отримала від Євросоюзу велику підтримку та колосальні можливості не лише для відновлення довкілля після збройної агресії Росії, але й загалом для відновлення живої природи в Україні. Це те, на що ніколи не вистачало коштів. Ми бачимо, який страшний вплив має війна на життя кожного українця. Водночас не менш страшний вплив ця війна має і на довкілля. Узяти хоча б сотні тисяч тонн брухту, що лишається на території України, ліси, які сьогодні значною мірою заміновано та зруйновано. Потрібно вже починати думати про їхню регенерацію. Саме на ці сфери й буде спрямована діяльність у рамках програми LIFE", — прокоментував заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко під час GREEN ECONOMIC RECOVERY FORUM.
За 30 років функціонування програма LIFE співфінансувала понад 5600 природоохоронних проєктів у ЄС та за його межами. Бюджет програми на 2021-2027 роки становить 5,43 мільярда євро.
"Для Міндовкілля масштаб цього рішення можна порівняти зі вступом України у Євросоюз", — зауважив Стрілець.
Обрахування збитків для довкілля
З початку війни російські війська обстрілюють нафтобази та великі промислові об'єкти по всій Україні. У ґрунт і підземні води потрапляють важкі метали від снарядів та військової техніки. Позитивним моментом стало своєчасне створення Оперативного штабу, який фіксує екологічні злочини окупантів. Його фахівці збирають фото- і відеодокази, використовують супутникові знімки і за можливості відвідують місця скоєння злочинів і відбирають проби для лабораторних досліджень.
Міндовкілля заручилося підтримкою провідних міжнародних юридичних фірм для підготовки позовів проти країни-агресора.
Руслан Стрілець уже заявив, що Україна може стати першою країною у світі, яка отримає репарації за злочини проти довкілля. Разом із екологами міністерство ретельно збирає доказову базу злочинів.
Дерегуляція бізнесу в довкіллєвій сфері
За 120 днів війни влада ухвалила низку рішень, які мають сприяти дерегуляції бізнесу в довкіллєвій сфері. Як з'ясувалося, серед численних заходів, ухвалених "на папері", фактично працюють лише два: можливість продовжувати дію /отримувати дозвільні документи на основі подачі декларації та мораторій на планові перевірки. Про це свідчить аналіз членів комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації.
За словами координаторки комітету пані Ольги Бойко, інші, не менш важливі для підприємств, норми діють або тільки на папері, або ще більше ускладнюють ведення бізнесу:
1) немає можливості звільнення від сплати екологічних податків через неухвалену постанову КМУ про перелік територій, де тривають/тривали активні бойові дії, або тих, які перебувають під окупацією;
2) відтермінування строків подання звітів та будь-яких інших документів не звільняє від потреби виконання екологічних умов, визначених у висновках з оцінки впливу на довкілля та здійснення післяпроєктного моніторингу в період воєнного стану, що неможливо через пряму загрозу життю;
3) поновлення позапланових перевірок за рішенням Міндовкілля за наявності загрози, що має значний негативний вплив на захист довкілля, при тому, що такий вплив можна трактувати по-різному;
4) невизначеність здійснення процедури ОВД, алгоритм якої змінювався тричі і, можливо, буде змінюватися і далі.
Бізнес-спільнота закликала доопрацювати вищезгадані ініціативи та сприяти втіленню таких кроків у дерегуляції:
- Перегляд процедури здійснення ОВД (коротші строки, перегляд видів діяльності, спрощення вимог до звіту з ОВД та екологічних умов висновку з ОВД, перехід на електронний документообіг, відтермінування післяпроєктного моніторингу).
- Мораторій на здійснення планових і позапланових перевірок, мораторій на усунення порушень, указаних у приписах, та усунення законодавчих прогалин під час перевірок.
- Мораторій на підвищення технологічних нормативів викидів забруднювальних речовин на стаціонарних джерелах.
- Урегулювання питання наявності територій, на яких планується створення об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), у переліку ділянок надр, спецдозволи на користування якими виставляються на аукціон.
- Урегулювання земельних відносин під час надання ділянок надр у користування.
- Скорочення кількості погоджень у сфері надрокористування (гірничий відвід, погодження місцевими громадами надання ділянок надр у користування, погодження річного плану розвитку гірничих робіт).
- Спрощення звітності (статистична, електронна подача).
Урегулювання процедури ОВД
Процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД) стала предметом палких суперечок в екоспільноті під час війни. Адже після російського вторгнення уряд закрив доступ до Реєстру ОВД.
15 березня Верховна Рада ухвалила загалом законопроєкт № 7144 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності у сфері довкілля та щодо цивільного захисту на період дії воєнного стану". З основного: у законопроєкті скасували проведення ОВД під час здійснення відновлювальних робіт із ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій.
Проте норма не зачепила діяльності бізнесу, який не ведуть на території бойових дій.
За словами президентки Професійної асоціації екологів України Людмили Циганок, таким способом здійснення більшості бюджетоутворювальних видів господарської діяльності було заблоковано.
"Фактично розміщення в закритому реєстрі документів як суб’єктів господарювання, так і УЦО, без можливості доступу до них громадськості порушує основний принцип гласності оцінки впливу на довкілля, нівелює відкритість і доступність цієї оцінки, а також порушує вимоги Директиви 2011/92/ЄС", — пояснила Циганок.
Схожу думку висловили і в Європейській бізнес-асоціації. Координаторка комітету промислової екології й сталого розвитку Ольга Бойко сподівалася, що досвід оперативного врегулювання проблем із процедурою ОВД під час пандемії, який був у 2020 році, допоможе.
"Цього разу проблема більш комплексна, адже підприємства фізично не можуть виконувати різні етапи процедури ОВД, передбачені законодавством. Наприклад, якісно підготувати звіт з ОВД з погляду опису факторів довкілля досить складно на територіях, де тривали або тривають активні бойові дії, адже це потенційно небезпечно для життя та здоров’я людей, які будуть проводити такі польові дослідження. Аналогічна ситуація і щодо здійснення післяпроєктного моніторингу. Але поки що від Міндовкілля маємо лише роз’яснення, які, на відміну від законодавчих актів, не мають юридичної сили, мають інформаційний характер, та не розв'язують проблеми", — пояснила вона.
Утім, у Міністерстві вже заявили, що очільник відомства Руслан Стрілець поставив завдання зберегти процедуру ОВД, незважаючи на умови воєнного стану та складність її проведення. І вже 16 червня в Україні з певними обмеженнями відновили роботу Реєстру ОВД.
Що змінилося:
- терміни громадського обговорення продовжено від дати закриття Реєстру (22.03.2022) до дня його відкриття;
- у друкованих ЗМІ повторно публікувати повідомлення про плановану діяльність та оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД не потрібно;
- громадськість може відстежувати хід процедур ОВД у реєстрі та отримувати документи за запитом після ідентифікації особи.
Редакція запросила розширений коментар про це та низку інших питань у Міністерства захисту довкілля, проте нам так і не вдалося його отримати. Днями з'явилася новина про те, що в Україні вдвічі планують скоротити кількість міністерств. Зокрема, ліквідувати можуть Міндовкілля та Мінагро. Можливо, з огляду на результати роботи в екологічному напрямі, критику з боку бізнесу та громадськості не дарма про ліквідацію міністерства задумались саме тепер.
