Екоактивісти закликали Верховну Раду України та Президента України припинити подальший розгляд та схвалення Закону про будівництво енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС з огляду на те, що цей проєкт суперечить національним інтересам України, становить загрозу для її енергетичної безпеки й може мати серйозні екологічні та економічні наслідки.
Відповідне звернення опубліковане на сайті ГО “Екодія”.
Серед основних небезпек проєкту громадські активісти вказали на наступні:
1. Зростання вартості та часу спорудження.
Представники природоохоронних організацій зазначають, що вартість спорудження ХАЕС-3 та ХАЕС-4, оцінена в 1,7 млрд євро, виглядає нереалістичною у світлі глобальних тенденцій. Вони розповіли, що останні європейські проєкти демонструють значне зростання вартості та тривалості будівництва атомних енергоблоків. Наприклад, вартість будівництва енергоблока Фламанвіль-3 у Франції зросла з 3,2 до 12,4 млрд євро з 2007 року, і проєкт все ще не завершений. Подібні проблеми спостерігаються і на АЕС Моховце у Словаччині.
2. Залежність від росії.
Оскільки для ХАЕС-3 та ХАЕС-4 планують закупити у Болгарії та встановити реакторні установки типу ВВЕР-1000, виготовлені в росії для болгарської АЕС “Белене”, то українські атомники будуть знову “прив’язані” до виробників країни-агресора.
“Нинішній проєкт добудови ХАЕС 3 та 4 значною мірою залежить від технологій та обладнання з російським походженням, що суперечить національним інтересам України та міжнародним санкціям”, – попереджають активісти.
3. Невідповідність технологій.
Природоохоронці наголошують на тому, що в Україні всі реактори ВВЕР-1000 серії 320 і відповідно недобудовані реакторні та машинні зали енергоблоків № 3, 4 сконструйовані під них. А на АЕС “Белене” реактори ВВЕР-1000 серії 466Б. Крім того, конструкція ВВЕР-1000/В-320 лише частково відповідає сучасним засадам проєктування атомних станцій. Вона не враховує принципів безпеки, розроблених Асоціацією регуляторів Західної Європи спеціально для “відкладених проєктів”, будівництво яких розпочалося у 1980-х роках.
4. Проблеми з безпекою.
Фахівці розповідають, що у літні періоди, коли температура підвищується, ХАЕС уже зараз змушена використовувати додаткову воду для охолодження реакторів з річки Горинь. Тому без проведення детальної оцінки водозабезпечення всього регіону з урахуванням одночасної роботи чотирьох енергоблоків ХАЕС, немає підстав стверджувати, що даний проєкт не матиме негативного впливу як на екосистему Горині, так і на регіон в цілому та гарантувати безпечну роботу реакторів.
Крім того, законопроєкт про будівництво енергоблоків не враховує поточний стан споруд, які були побудовані ще в 1980-х роках і залишалися незавершеними понад 30 років.
5. Звіт з оцінки впливу на довкілля є неповним.
У ньому відсутній ряд даних та досліджень, які обов’язково мають бути відповідно до положень ст. 6 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”.
У листопаді 2023 р. ЕкоПолітика повідомляла, що низка країн пообіцяла потроїти потужності ядерної енергетики до 2050 р.
Водночас канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що країна не відновлюватиме використання своїх закритих АЕС та не повертатиметься до ядерної енергетики.