Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України з різницею у 3,5 місяці видало два протилежних за своїм змістом висновки щодо можливості видобутку торфу на одній і тій самій ділянці у заплаві Дністра.
На це звернув увагу еколог та керівник аналітичного відділу Української природоохоронної групи (УПГ) Петро Тєстов. Він навів інформацію про цей кейс у власному Telegram-каналі.
З наведених природоохоронцем документів випливає, що мова йде про ділянку Північно-Майничська, яка розташована у Самбірському районі Львівської області. У відео на Facebook-сторінці УПГ Петро Тєстов розповідає, що це колишня заплава Дністра, поросла самосійним лісом.
Хронологія подій
01.11.2024 року – Міндовкілля відмовляє у видобутку торфу на цій ділянці. Відомство надсилає Державній службі геології та надр України свої зауваження щодо виставлення цієї ділянки на аукціон для промислової розробки родовища торфу. Документ підписала нині звільнена перша заступниця міністерки захисту довкілля Олена Крамаренко.
13.02.2025 року – Міндовкілля дозволяє видобуток торфу на згаданій ділянці. Заступницю міністерки з питань європейської інтеграції Ольгу Юхимчук нічого не зупинило від підписання пропозиції виставити цю ж ділянку на аукціон для видобутку торфу. Навіть попри те, що у самій пропозиції зазначається, що ділянка Північно-Майничська розташована в межах території Смарагдової мережі UA0000332 “Долина річки Дністер у Львівській області”.
Чому тут не варто дозволяти видобуток торфу
Міндовкілля у своєму першому висновку, а також фахівці з УПГ вказали на такі обставини, які мали б унеможливлювати розробку цього родовища:
- Необхідність знищення самосійного лісу.
- Негативний вплив на водні ресурси. У міністерстві зазначили, що “використання ділянки в запропонованих цілях несе загрозу скидання води у/через меліоративні канали, їх порушення та замулення, порушення водно-повітряного режиму меліорованих земель”.
- Раніше тут планували створити національний природний парк "Дністровсько-Чайковицький".
- Навіть без видобутку торфу аграрії знищують на цій території природні ландшафти: поглиблюють меліоративні канали, корчують ліс та перетворюють територію на суцільну оранку.
Екологи різних природоохоронних організацій постійно наголошують на катастрофічних наслідках нищення водно-болотних угідь для клімату та біорізноманіття. За даними науковців, покриваючи лише 3% Землі, торфовища зберігають удвічі більше вуглецю, аніж всі ліси світу. Петро Тєстов пояснює, що “торф – це вуглець, відповідно, його добування – це викиди вуглецю, що суперечить боротьбі зі зміною клімату”.
“І дуже дивно, коли ми розповідаємо про якісь внески в Паризьку кліматичну угоду, при цьому віддаємо такі ділянки колишньої заплави Дністра, порослі лісом, під видобуток торфу”, – зазначив Тєстов.
Він та екологи з УПГ наполягають, що такі ділянки потрібно обводнювати та перестати повертати у сільське господарство шляхом розорання. Вони закликали міністерство підготувати постанову про режим торфовищ, яка б чітко визначила, що можна на них робити, а що – ні. Фахівці говорять, що лише таким чином їх можна зберегти.
“Буду сподіватись що це залишиться поодиноким кейсом, і Міндовкілля у 2025 році буде так само не дозволяти видобуток широко поширених корисних копалин на тих ділянках, де це несе великі ризики природі”, – висловив надію Петро Тєстов.
Раніше ЕкоПолітика вже розповідала та публікувала відео про те, як видобуток торфу призводить до нищення природи.
