У вівторок, 21 вересня, у Верховній Раді України представили проєкт державного бюджету на 2022 рік. Аналіз екологічності проєкту бюджету показав, що на природоохоронну діяльність держави уряд, як і раніше, виділив не досить грошей.
Позитивні моменти й зауваження висловила на своїй сторінці у фейсбуці Леся Василенко, голова підкомітету з питань зміни клімату й охорони атмосферного повітря Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування.
"На перший погляд екологія трохи піднялася в порядку денному, бо на Міндовкілля виділили 11,4 млрд грн, а це на 360 млн грн більше, ніж минулого року", — зазначила нардепка.
А втім, додала вона, є питання щодо видатків на інші міністерства: Міненерго, Мінтранспорту, Мінагро. За словами Василенко, саме діяльність цих міністерств, а не Міндовкілля, найбільше впливає на стан здоров’я та якість життя українців.
Найбільше питань щодо фінансування Міненерго, у якому після численної критики уряд усе ж виділив кошти на Фонд енергоефективності.
"2,6 млрд вистачить на утеплення і переобладнання ну, може, 500-700 багатоповерхівок, — вказала на негативні моменти нардепка. — Для розуміння: їх 180 тисяч в Україні. Тому такими темпами ми будемо скорочувати шкідливі викиди й розміри платіжок ще зі 100 років".
Вона зазначила, що для виконання зобов’язання зі зменшення викидів за Паризькою угодою уряд на енергоефективність із держбюджету мав дати щонайменше 16 млрд грн. "Це при тому, що +24 млрд мали б надійти до Фонду енергоефективності з боку міжнародних партнерів і з видатків місцевих бюджетів", — уточнила Василенко.
Що стосується вугільного сектору, каже політикиня, то тут "історія з року в рік однакова".
"Традиційно левова частка з бюджету йде на фінансування галузі викопних джерел енергії. Показники ідентичні з 2021 роком.
Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств - 1,032 млрд грн. Реструктуризація вугільної галузі — 3,1 млрд грн", — вказала Василенко.
За її словами, гроші на закриття виділяються, але шахти не закриваються, бо кошти фактично йдуть на покриття боргів збиткових державних шахт.
Нардепка наголосила, що про кліматичний фонд у проєкту держбюджету 2022 нічого немає.
"...і бути не може, бо немає рішень уряду про створення відповідних фондів і програм, на які гроші фондів ішли б, — пояснила Василенко. — На державну підтримку заходів, спрямованих на зменшення викидів парникових газів, як і минулого року, закладають 1 млн грн".
Водночас на Національний центр обліку викидів парникових газів передбачено 10,5 млн грн, що на 600 тис. грн більше, порівняно з поточним роком.
Однак не передбачено окремої програми на запобігання негативним наслідкам стихійних лих, таких як пожежі й повені.
Також має бути передбачено фінансування реалізації Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 р., яку незабаром мають ухвалити.
Не краща ситуація і з фінансуванням атомної енергетики. Для виведення з роботи енергоблоків АЕС передбачено спеціальний Фонд резерву зняття з експлуатації атомних енергоблоків (ФРЗЕ), який наповнюється грошима, сплаченими за тарифом на електроенергію. Однак їх швидко з’їдає інфляція, зауважила Василенко.
Досі немає й жодної програми на підтримку органічного господарства в агропромисловій галузі.
До того ж укотре урізали фінансування природоохоронних заходів: цього разу зменшили аж на 37 млн грн. Якщо в поточному році закладали 165,8 млн грн, то на наступний рік — 128,6 млн грн.
Василенко запевнила, що разом із командою вони подаватимуть поправки.
Напередодні ЕкоПолітика писала, що в Мінфіні підрахували, скільки принесе бюджету підвищення екоподатку втричі.
