У середу, 22 грудня, Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування провів слухання на тему "Кліматична стратегія України. Підсумки 26-ї Конференції Сторін Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату. Український екологічний складник Європейського зеленого курсу. План дій уряду до 2030 року щодо реалізації вимог Оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди".
Про головні тези слухання, яке відбулося в режимі відеоконференції, ідеться на сайті екокомітету.
Зазначається, що у слуханнях узяли участь народні депутати України, керівники та представники центральних органів виконавчої влади, наукових, міжнародних і громадських організацій.
Голова комітету, народний депутат України Олег Бондаренко наголосив, що 2021 рік – це рік значного внеску в Україні та світі у збереження клімату.
"Цей рік заклав нові підвалини для великої сьогоденної конструктивної роботи, появи нових думок, які знайдуть відображення в рекомендаціях за наслідками сьогоднішніх слухань", – сказав він.
З доповіддю виступили заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів Ірина Ставчук, заступниця міністра енергетики Юлія Підкоморна, заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Дзьоба, заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Валерій Безус, а також представники центральних органів виконавчої влади, науковці та експерти.
Під час обговорення акцентували на питаннях кліматичної політики та декарбонізації економіки. Зазначається, що з метою досягнення цілі Оновленого національно визначеного внеску (ОНВВ) до Паризької угоди уряд розпочав розроблення Плану заходів, що міститиме перелік ключових секторів, необхідних трансформацій та заходів, які забезпечуватимуть їх реалізацію до 2030 року, зокрема, у секторах енергетики й постачанні енергії, промисловості, транспорту, будівництві та сільському господарстві. Затвердження Плану реалізації й оцінка потреб для його реалізації в Україні, а також потреб із залучення технічної допомоги від міжнародних партнерів надасть можливість звертатися щодо її залучення і збалансувати фінансування Плану завдяки внутрішнім ресурсам.
Також під час слухань зауважили, що участь президента України Володимира Зеленського у 26-й Конференції Сторін Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату стала відчутним поштовхом для посилення кліматичної політики в Україні та її визнання світовими країнами-лідерами. Водночас було посилено позицію України стосовно врахування резолюції Генеральної Асамблеї ООН з Автономної Республіки Крим щодо відображення статистичних кліматичних даних, невизнання будь-якої зміни статусу АР Крим та м. Севастополя.
Учасники слухань вказали на потребу розвитку ресурсоощадних технологій і застосування чистих джерел енергії, що є пріоритетним для кліматичної політики України. Актуальним також є питання розвитку інструментів стимулювання для реалізації природоохоронних заходів, забезпечення наукового супроводу екологічної модернізації та створення належних умов для інтеграції завдань кліматичної політики на всіх рівнях управління.
Нагадали також про затверджену урядом Національну транспортну стратегію України до 2030 року, якою закладено основи та напрями екологізації транспортної сфери, а також передбачено план заходів з її імплементації. Основними завданнями визначено такі:
- доведення частки електротранспорту у внутрішньому сполученні до 75%,
- забезпечення за участю місцевих державних адміністрацій поетапної заміни автомобільного транспорту на електротранспорт,
- стимулювання використання в містах екологічно більш чистих видів транспорту, зокрема електромобілів, міського електричного транспорту з нульовими викидами.
Пропонується законодавчо врегулювати поетапну заборону ввезення і першої реєстрації автомобілів з двигунами внутрішнього згорання. З 1 січня 2022 року набирає чинності Закон України "Про внутрішній водний транспорт", розроблені та опрацьовуються законопроєкти про залізничний транспорт, про судна та контроль за судновим водним баластом, а також затверджено авіаційні правила, які сприятимуть зменшенню забруднення довкілля.
Також на слуханнях йшлося про необхідність підтримки роботи над реалізацією національних планів дій з енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії, альтернативних видів палива, над питаннями стимулювання енергоефективності будівель, енергоефективності у промисловості, в енергетиці, модернізації систем тепло-, водопостачання і водовідведення, розроблення національної водневої стратегії, а також створення систем виробництва та реєстру біометану.
На слуханнях приділили увагу й реалізації Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок, а також реформуванню вугільної галузі та поступової відмови від використання вугілля. У питаннях теплопостачання та будівництва нагальними завданнями є термомодернізація, удосконалення мереж теплопостачання, посилення вимог до нових будівель у контексті енергоспоживання та відновлювальних джерел енергії.
Учасників слухань було проінформовано про приєднання в жовтні 2021 року Міністерства фінансів до кліматичної коаліції міністрів фінансів країн світу і плани з розгортання відповідної роботи.
Зазначається, що в бюджеті 2022 року на природоохоронні заходи передбачено близько 9,4 млрд грн. Нині також опрацьовується механізм використання "зелених" облігацій і порядок для здійснення природоохоронних проєктів із використанням цього інструменту.
Також додали, що внесок лісового господарства в досягнення цілі ОНВВ має значний потенціал (близько 25 млн тонн СО2-екв.), реалізація якого потребує належного обліку в лісовій галузі, у межах та за межами лісів, зокрема, щодо деревно-чагарникових насаджень, захисних смуг, зелених насаджень населених пунктів тощо. Впровадження кліматично орієнтованої системи лісоуправління має враховувати охорону та захист лісів від пожеж, зупинення знеліснення і фрагментації лісів, передбачати співпрацю у сфері землекористування і стимулювання лісорозведення. Це дасть змогу виконати вимоги указу президента України щодо заліснення країни, зокрема збільшити лісистість на 166 тис. га.
На слуханнях вказали й на велику роль нових технологій для зменшення впливу економічної діяльності на зміну клімату.
Нагадаємо, що Київська міська рада затвердила "Екологічну стратегію міста Києва до 2030 року". Цей документ визначає головні екологічні проблеми Києва та пропонує шляхи їх розв'язання, що, по суті, вирішує подальший екологічний розвиток столиці.
Раніше ЕкоПолітика розповідала 30 фактів про довкілля в Україні.
