Екокомітет Ради відправив на доопрацювання законопроєкт про підвищення екоподатку

Екокомітет Ради відправив на доопрацювання законопроєкт про підвищення екоподатку shutterstock

Документ передбачає підвищення податку на викиди двоокису вуглецю до 30 грн за тонну (нині 10 грн за тонну)

Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування на засіданні 17 лютого підтримав проєкти закону №4403 та №4404, які передбачають створення Державної житлово-комунальної інспекції. Зокрема, законопроєкт щодо підвищення екоподатку відправили на доопрацювання.

Про це стало відомо за результатами онлайн-засідання комітету.

Передбачають запровадження державного контролю за дотриманням вимог стандартів, норм, порядків і правил у сфері ЖКГ, встановлення відповідальності за правопорушення у сфері ЖКГ, а також створення для цього Державної житлово-комунальної інспекції з наділенням її відповідними контрольними функціями та повноваженнями – Комітет підтримав.

  • Законопроєкт №4347  "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження Державного фонду декарбонізації" – Комітет відправив на доопрацювання.

Автор проєкту – член комітету з питань енергетики та ЖКП, народний депутат Юрій Камельчук.

Джерелом наповнення фонду передбачено податок на викиди двоокису вуглецю. Планується збільшення цього податку з 10 до 30 грн/т. 50% податку спрямовуватиметься до загального фонду Держбюджету, де він буде розподілятися на заходи із захисту довкілля; 50% – до Фонду декарбонізації.

Кошти фонду будуть спрямовуватися тільки на проєкти, що приводять до скорочення викидів СО2. Нині розглядаються сім напрямів:

  • Екомодернізація підприємств, зокрема генерувальних.
  • Модернізація тепломереж, водоканалів, вуличного освітлення.
  • Здешевлення проєктів з утилізації (переробки) побутових відходів.
  • Електробуси для громадського транспорту.
  • Стимулювання використання електрокарів населенням.
  • Заміщення традиційних видів палива в бюджетній сфері.
  • Стимулювання виробництва та використання біоетанолу, біогазу.

Створення фонду передбачено без утворення окремого юридичного суб'єкта. Його формат – "стаття в бюджеті", за аналогією до Державного фонду регіонального розвитку, Державного дорожнього фонду. За такого варіанта процес адміністрування не потребуватиме додаткових витрат і здійснюватиметься чинними державними інституціями.

  • №4346 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок окремих податків" – Комітет відправив на доопрацювання.

Запропонованим законопроєктом вносяться зміни до Податкового кодексу України в частині збільшення ставки податку на викиди двоокису вуглецю з метою забезпечення гарантованого джерела фінансування енергоефективних заходів у різних сферах.

Реалізація положень цього проєкту закону передбачає збільшення ставки екологічного податку на викиди двоокису вуглецю до 30 грн за тонну (нині 10 грн за тонну) та допоможе забезпечити джерело фінансування енергоефективних заходів.

Як повідомляла ЕкоПолітика, Верховна Рада в середу, 17 лютого, підтримала в першому читанні законопроєкт №4259 "Про охорону атмосферного повітря", який повинен адаптувати законодавство України до законодавства ЄС.

Читайте також
Три "кити" використання екоподатку на Черкащині – стоки, сміття та озеленення
Три "кити" використання екоподатку на Черкащині – стоки, сміття та озеленення

Екологічні програми області фактично фінансують ЖКГ і благоустрій, а не охорону природи

Екологічний податок в Україні: фіскальний тягар чи інструмент "зелених" змін?
Екологічний податок в Україні: фіскальний тягар чи інструмент "зелених" змін?

Без реформування вітчизняної системи екологічного оподаткування про успішний “зелений” перехід Україні годі й мріяти

Квіти й каналізація замість екології: на що витрачає кошти екоподатку Житомирщина
Квіти й каналізація замість екології: на що витрачає кошти екоподатку Житомирщина

Громади регіону за рахунок екоподатку вирішують свої комунальні питання

Екоподаток–2025: до українського бюджету надійшло 5,6 млрд грн
Екоподаток–2025: до українського бюджету надійшло 5,6 млрд грн

Понад 55% надходжень забезпечили три області та столиця