Одним з видів фізичного, або хвильового, забруднення є шумове. Воно має накопичувальний ефект, адже акустичне подразнення накопичується в організмі та з часом все сильніше пригнічує нервову систему.
Про види та наслідки хаотичного нагромадження звуків розповідає ХАКС у Facebook.
До шумового забруднення відносяться різної частоти, потужності (амплітуди) сили і тривалості які виходять за межі звукового комфорту та виникають внаслідок коливальних змін тиску повітря. Вони бувають постійними, непостійними, періодичними, переривчастими та імпульсивними.
Одиницею вимірювання шуму є фізична одиниця децибел (дБ) – співвідношення діючого значення звукового тиску до мінімального значення, котре сприймається вухом людини. Так, шум лісу має 12-26 дБ, а в середньостатистичному офісі він досягає 55-65 дБ.
Шум має накопичувальний ефект та з часом все сильніше пригнічує нервову систему. Протягом дня звукове навантаження на пересічну людину не має перевищувати 80–85 дБ .
Існує чимало класифікацій шумів за характером і розповсюдженням, проте ключовим є їх походження. Їх розділяють на природні (йдуть від природних об’єктів) та штучні (йдуть від об’єктів, створених людиною).
Природні шуми це збалансоване звукове середовище. Вони не є агресивними та практично не несуть навантаження.
Як відомо, шум активізує вироблення "гормонів стресу", серед яких адреналін, кортизол та норадреналін.
“Найчастіше під впливом шуму знижується концентрації, погіршується розумова діяльність та розвивається безсоння. У нічний час шум від 50 дБ підвищує в організмі вироблення кортизолу та тиску крові, сприяє розвитку ішемічної хвороби серця та гострого інфаркту міокарда, інсульту і запалення кровопосточальних судин”, – сказано в матеріалі.
Також шум може стати причиною погіршення психологічного стану та появою психічних розладі, серед яких депресія та тривожність.
ХАКС звертає увагу, що адаптація організму до шуму практично неможлива, тому регулювання й обмеження шумового забруднення оточення – важливий і обов'язковий захід.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, біохімік Гліб Репіч викрив на обмані маркетологів, які заявили, що новий мурал на вулиці Великій Васильківській, 143/2 у Києві може очищувати повітря.
