Українські природоохоронці розкритикували законопроєкт №7475 “Про захист державного кордону України”, який покликаний посилити охорону держкордону, насамперед шляхом розширення прикордонної смуги до 2 кілометрів.
Документ пропонує вилучення частини земель з природно-заповідного фонду (ПЗФ), без зміни статусу, та їхню передачу до Державної прикордонної служби, повідомляє “Українська Природоохоронна Група – UNCG” у Facebook.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні 20 вересня 2022 року.
Природоохоронці пояснили, що держкордон України подекуди проходить через русла річок, непрохідні болота, ліси тощо. Такі природні екосистеми створюють непереборну перешкоду для просування військової техніки.
Наразі у двокілометровій смузі вздовж державного кордону України з росією та білоруссю розміщені 120 000 гектарів заповідних земель.
“Збереження ПЗФ, як національного надбання України, визначене законами України і до 2022 року не виникало запитань, чи прикордонна смуга може узгоджуватися з територіями ПЗФ. Проте, тепер це питання винесене на найвищий рівень прийняття рішень – на рівень внесення змін до законодавства”, – пишуть екоактивісти.
Вони підкреслили, що деякі норми законопроекту можуть призвести до втрати природно-заповідного фонду і тим самим поставлять під загрозу збереження (а можливо і стануть безпосередньої причиною знищення) національного надбання.
Так законопроєкт пропонує установити на період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування зміну меж або скасування статусу територій ПЗФ для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків тощо, що буде проводиться Державним органом, уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій ПЗФ на підставі клопотання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону України.
В матеріалі зазначили, що ця норма фактично передає повноваження Міндовкілля та місцевих органів влади щодо зміни меж та скасування статусу територій та об’єктів природно-заповідного фонду до Держприкордонслужби та встановлюється нова процедура, яка передбачає участь у процесі лише Держприкордонслуби та президента України (для територій та об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення), Держприкордонслуби та обласних рад (для місцевого значення відповідно). Жодна біологічна та екологічна складова більше не має значення і прийняття рішень щодо територій, створених для охорони особливо цінних природних об'єктів більше не потребують будь-якої оцінки такої цінності, адже апріорі нівелює таку цінність незважаючи на об’єктивні умови.
Природоохоронна цінність території більше не матиме значення при прийнятті рішень щодо скасування чи скорочення площ заповідних територій.
Така норма може призвести до ліквідації або завдасть надзвичайної шкоди для 90 заповідних об’єктів різних категорій, які знаходяться на кордоні з країнами-агресорами.
Також законопроєкт пропонує доповнити статтю 46-1 Земельного кодексу України новою частиною, згідно з якою землі територій та об’єктів природно-заповідного фонду вздовж лінії державного кордону передаються військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік і комунікацій.
Однак ця Стаття визначає обмеження у використанні земель територій та об’єктів природно-заповідного фонду і не регулює питання надання у користування земельних ділянок природно-заповідного фонду.
“Дана норма призведе до передачі земель заповідників та національних парків, територій та об’єктів ПЗФ інших категорій до Державної прикордонної служби, у функції якої не входить управління природно-заповідним фондом. Це може призвести до знищення природних цінностей територій та об’єктів природно-заповідного фонду, який охороняється в державі як національне надбання”, – пояснили екоактивісти.
Також це стосується і об'єктів, що входять до міжнародних біосферних резерватів і охороняються ЮНЕСКО. При цьому до функцій ДПС не передаються всі повноваження Міндовкілля щодо охорони територій ПЗФ, тобто функцію охорони та управління природоохоронним територіями автори законопроєкту не планують передавати до Державної прикордонної служби разом з землями. Таким чином, ця функція буде втрачена.
В УПГ підкреслили, що прийняття документа без доопрацювання призведе до того, що Україні протягом багатьох років потрібно буде витрачати величезні суми коштів на розроблення проєктів рішень щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, ліквідації статусу природно-заповідного фонду, розроблення проектів землеустрою, вирішення інших земельних питань.
Екоактивісти вважають, що питання будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд тощо можна врегулювати шляхом встановлення особливого режиму цих територій, встановлення права земельного сервітуту на окремі ділянки, розроблення чіткого алгоритму співпраці між державними органами влади та підпорядкованим їм організаціям.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, екоактивісти підозрюють, що Кабмін “дав зелене світло” на приватизацію мінімум однієї з 38 ділянок лісу у Вінницькій та Житомирській областях, загальною площею понад 17 га.
