Річка Дніпро перетворилася на озеро – її природний стан змінює наявність дамб і водосховищ, які заважають самоочищенню Дніпра.
Про це голова Національного екологічного центру України, а також учений секретар в Інституті геологічних наук НАН Руслан Гаврилюк розповів виданню LIGA.net. На доказ його слів журналісти зняли річку з дрона.
Нагадаємо, що, за даними Рахункової палати України, Дніпро сьогодні перебуває на межі екологічної катастрофи. У воді головної водної артерії країни знайшли 161 вид забруднювальних речовин. Серед них – кислоти, луги, мінеральні солі, нафтопродукти та пестициди.
За словами екологів, наріжний камінь глобальної екокатастрофи Дніпра – каскад зведених на річці дамб і водосховищ. Сукупність факторів – глобальне потепління, зменшення водостоку в річку – призводить до того, що Дніпро техногенно деформований.
Керівник НЕЦУ Руслан Гаврилюк наголосив, що є проблема зарегулювання річища Дніпра.
"Дніпро на території України – це каскад водосховищ. Як такої річки немає", – зазначив він.
Саме дамби та водосховища, за словами експерта, заважають самоочищенню річки.
"Дніпро в Києві є хвостовою частиною Канівського водосховища. Фактично між Київським і Канівським водосховищами взагалі немає природної течії – і так до Каховського водосховища. Річка перетворена на озеро", – пояснив голова НЕЦУ.
За його ствердженням, якби річка мала течію, то вода могла б нормально насичуватися киснем і була б більш стійкою до зовнішнього забруднення від людини.
"Стояча вода не збагачується киснем, у неї немає потенціалу водоочищення, зменшення стоку призводить до того, що зменшується можливість розбавити у воді забруднені стоки, які, починаючи від Києва і до низів Дніпра, скидають міста", – додав Гаврилюк.
Питання доцільності використання водосховищ на Дніпрі вже давно оскаржують експерти.
Зокрема, заступник міністра навколишнього середовища та природних ресурсів Михайло Хорев згоден, що наявність дамб змінює природний стан річки, через що її стан погіршується. А втім, наголосив, що Україна не переживе ліквідації водосховищ.
"З каскаду Дніпра забирається більш як половина води, яка використовується взагалі в Україні на будь-які цілі. Потрібно розуміти певний баланс економіки та екології. Можливо, років через 20-30 або 50, коли технології зміняться, ми повернемося до цієї розмови. Буде можлива розмова про роздамбування і переведення Дніпра до природного стану. Це теж можливо, але це колосальний ресурс. Найголовніше, що потрібно розуміти, чим ми замінимо ту кількість води, яку ми зараз маємо в цих водосховищах", – сказав Хорев.
Гаврилюк, який бере участь у розробленні Водної стратегії України, вважає, що країні не потрібні водосховища, а з їх ліквідації можна навіть отримати вигоду.
"Ясна річ, що це гроші, бо необхідно буде міняти дороги, системи водозабору тощо. Але це й вигода. Наприклад, Каховське водосховище має найменший ККД серед водосховищ світу і за площею, і за електроенергією, яке воно виробляє. Середня глибина – метр або навіть менше – це величезні затоплення луки, які можна повернути в сільськогосподарську сферу", – зауважив Гаврилюк.
На думку науковця, питання закриття ГЕС і ліквідації водосховищ впирається тільки в пошук альтернативного джерела енергії для України.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, у Міндовкілля розповіли, в якому стані перебуває головна водна артерія країни.
