За прогнозами фахівців Національної академії наук (НАН) річка Дніпро внаслідок забруднення хімічними речовинами за 300 років може перетворитися на пустелю.
Нині у водах Дніпра знайшли 161 забруднювач, повідомила пресслужба Державної екологічної інспекції за підсумками пресконференції 22 грудня.
"Відповідно до останнього аудиту Рахункової палати України, у головній артерії нашої країни, річці Дніпро, налічується понад 161 хімічний елемент, який її забруднює. Це синтетичні сполуки та метали, навіть фармацевтичні препарати, пестициди, агрохімікати та досить великий перелік хімічних елементів", — розповів начальник ДЕІ Столичного округу Павло Іванов.
Зокрема, у Дніпрі лише на Київщині протягом 2021 року виявляли перевищення допустимих концентрацій нітратів, заліза, азоту амонійного, нітритів, фосфатів, сульфатів, хімічного споживання кисню (ХСК), біохімічного споживання кисню (БСК), хлоридів.
"Щодня через порушення природоохоронного законодавства водним об’єктам області завдавалися збитки на суму 115 тисяч гривень", — зазначили в ДЕІ.
За словами керівника ДЕІ Столичного округу, 90% очисних споруд на підприємствах зношені та вимагають модернізації, оскільки не можуть фільтрувати шкідливі домішки, які потім потрапляють у водні ресурси. Зарадити цьому може ухвалення програми "Питна вода України 2022-2026".
Водночас така ситуація сьогодні не тільки в столиці, а й в інших містах. З огляду на це екологічна інспекція посилила контроль над станом водних об'єктів.
"Цього року було перевірено 38 суб'єктів господарювання, які є основними забруднювачами водних ресурсів у столичному регіоні. З них 24 водоканали", — сказав Іванов.
Він зазначив, що цьогоріч на багатьох підприємствах, які перевірили столичні екоінспектори, було встановлено факт самовільного використання водних ресурсів.
"Цим підприємствам було розраховано збитки, які становили понад 40 млн гривень", — сказав Іванов.
За інформацію ДЕІ, головним забруднювачем річки Дніпро є комунальне підприємство "Київводоканал".
"За рік воно скидає до Дніпра близько 300 млн куб. м зворотних вод, що містять забруднювальні речовини. Під час перевірок "Київводоканалу" було встановлено порушення та розраховано збитки на 25,5 млн гривень", — додав заступник начальника ДЕІ Столичного округу Андрій Вагін.
Наслідками забруднення Дніпра є цвітіння річки, замор водних біоресурсів та обміління. Це, зрештою, може призвести до того, що річка й зовсім зникне впродовж найближчих століть. За прогнозами вчених НАН України, Дніпро може перетворитися на пустелю вже за 300 років.
Запобігти катастрофі можна, якщо внести зміни до екологічного законодавства. Зокрема, у Держекоінспекції виступають за посилення відповідальності за забруднення водних ресурсів.
Нині штрафи становлять 85-136 гривень для посадовців. ДЕІ разом із Міндовкілля розробили законопроєкт, який передбачає збільшення штрафів у 15 разів.
Також екоінспекція ініціює ухвалення законопроєкту, який підвищує штрафи за недопуск інспекторів до перевірки до майже 2 млн грн.
"Підприємствам буде вигідніше вкласти кошти в модернізацію, ніж не допускати інспекцію на перевірку. Документ скасовує судовий збір для інспекції, що дасть змогу ДЕІ стягувати з порушників усі завдані ними збитки", — зазначили у відомстві.
Окрім того, пропонується налагодити комплексну систему контролю за водними ресурсами, яка передбачатиме й держмоніторинг.
Раніше ЕкоПолітика писала, що річка Дніпро забруднена низкою небезпечних речовин. Загалом у поверхневих водах Дніпровського басейну виявлено 161 забруднювач.
Також повідомлялося, у яких саме зонах Дніпра знайшли найбільше небезпечних речовин.
