273 народних обранці підтримали законопроєкт №12089, за який вимагали не голосувати численні громадські та природоохоронні організації й активісти через ризики дерибану лісів і прибережних смуг під забудову.
Про результати голосування повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram. Оновлений статус цього документу також можна побачити у його картці.
Повна назва законопроєкту така: “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача”.
Як перед першим, так і перед другим читанням громадські організації, серед яких Українська природоохоронна група (УПГ), “Екодія”, WWF-Україна, Greenpeace-Україна, “Екологія. Право. Людина”, “Зелена сила” та інші, закликали депутатів не підтримувати документ, а громадян – надсилати звернення до своїх обранців із вимогою не голосувати за нього. Більше ніж 20 ГО підписали спільну заяву щодо цього.
Вчені-екологи, юристи, журналісти-розслідувачі також попереджали про ризики, які несе у собі документ.
“Якщо його приймуть, це не тільки наплюють на збереження природи. Це помножать на нуль весь той час, який виділяли на підготовку документів для судів, експертизи, походи в суди, листування протягом років працівники лісгоспів, ДП "Ліси України", Держлісагентства, Держекоінспекції, Держводагентства, Міндовкілля, прокуратури. Які працювали аби повернути державі незаконно вкрадені ліси, річки та заповідні території”, – попереджав еколог УПГ Петро Тєстов.
За його словами, проти цього законопроєкту виступили в листах Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, Міністерство фінансів та Міністерство юстиції України.
Про що законопроєкт №12089
- Держава чи громади мають 10 років на те, щоб повернути собі незаконно виведену з їхньої власності землю чи нерухомість, яку отримав “добросовісний набувач”. Якщо цей термін сплив, такої можливості вже не буде.
- Якщо з часу оборудки пройшло менше ніж 10 років, і суді визнав, що нерухоме майно або землі були виведені незаконно, тоді держава або громада має повністю компенсувати “добросовісному набувачу” вартість цієї землі чи нерухомості. Водночас компенсацій втрат державі та територіальній громаді не передбачено.
- Законопроєкт нібито робить винятки для земель стратегічного значення, об’єктів критичної інфраструктури, природоохоронного фонду та культурної спадщини. Але фахівці твердять, що є багато юридичних тонкощів, які зроблять повернення таких земель або нерухомості у державну власність неможливим.
Чому громадськість проти
У Центрі протидії корупції (ЦПК) говорять, що законопроєкт №12089 активно підтримувався бізнесом, проте може призвести до фактичної легалізації земельних схем. Головним ризиком, за словами фахівців, є те, що законопроєкт дозволяє легалізувати будь-яку незаконно виведену з власності держави чи територіальної громади землю, якщо пройшло 10 років з часу такого виведення.
У фінальній версії законопроєкту депутати та профільний комітет не врахували кілька важливих нюансів, говорять у ЦПК. Спеціалісти навели такий перелік:
- Часто незаконно відчужувалася земля, яка не могла бути відчужена законно (наприклад, пляж на березі моря чи ділянка лісу). “Добросовісний набувач”, який купує такий актив, чудово розуміє, що така земля не може бути куплена законно.
- “Добросовісні набувачі” часто є частиною корупційної схеми. Численні розслідування свідчать, що схеми з відчуженням землі початково будують так, аби земля пройшла кілька ланок власників, перш ніж опинитися в руках кінцевого бенефіціара, який від самого початку “в темі та в долі”. Останній формально і є “добросовісним набувачем”.
- Законопроєкт не враховує, що межі земель природоохоронного фонду чи культурної спадщини часто не визначені чітко і не зафіксовані в Державному земельному кадастрі. В таких випадках держава повністю втрачає механізми повернення цих активів на свою користь.
- Запропоновані у законопроєкті формулювання можуть ускладнити повернення майна та земель на тимчасово окупованих рф територіях України. На цю проблему депутатам прямо вказало головне юридичне управління Верховної Ради.
Еколог Петро Тєстов розповів, що жоден із бізнесів, який наче підтримує законопроєкт №12089, так і не відповів ані на офіційні, ані на публічні звернення від УПГ.
Хто підтримав цей проєкт Закону
Проєкт Закону “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача” активно відстоювали представники бізнесу. Так, за його прийняття висловилася Федерація роботодавців України (ФРУ). У ній зазначили, що цей законопроєкт встановлює термін у 10 років, що значно перевищує стандартний період позовної давності в 3 роки для оскарження неправомірного набуття прав на власність. У ФРУ вважають, що цей законопроєкт дозволить створити більш передбачуване середовище для розвитку бізнесу та для інвесторів, що є необхідною умовою для залучення інвестицій в Україну.
Роботодавці також наголосили, що вперше запроваджується реальна відповідальність для органів місцевого самоврядування та державної влади за надання земельних ділянок із зобов'язанням їх компенсувати ринкову вартість майна у разі незаконного відчуження.
Також за прийняття законопроєкту №12089 виступили члени Спілки українських підприємців (СУП). Вони вважають його “критично важливим для захисту прав добросовісних набувачів, включно з бізнесом, від зловживань правоохоронної системи, яка часто ставить під сумнів операції з придбання землі”. У СУП впевнені, що без гарантій стабільності права власності жоден національний чи міжнародний бізнес не інвестуватиме в Україну.
Нагадаємо, 20 листопада 2024 року парламент проголосував у першому читанні за законопроєкт №12089 про посилення захисту прав добросовісного набувача, який раніше піддали критиці представники громадських екологічних організацій.
