Повномасштабна війна призвела до появи колосальних обсягів відходів руйнувань – уламків будинків, зруйнованих ворогом. Проте чи знає держава достеменно кількість таких відходів? Де вона їх зберігає? Чи переробляє на нові будматеріали, використовуючи для відбудови та військового будівництва?
Щоб дослідити питання обліку й управління будвідходами Асоціація професіоналів довкілля (PAEW) звернулася до уряду і проаналізувала надані дані.
Країна потроху вчиться рахувати руїни в тоннах, але майже не рахує те, що з ними відбувається далі. Так коротко можна резюмувати дослідження засновниці Асоціації Людмили Циганок та її віцепрезидентки Людмили Хоміч.
Стрибки і прогалини в даних
Аналіз наданих даних продемонстрував, що держава лише в процесі напрацювання єдиної системи підрахунку відходів від руйнувань. Ось кілька основних маркерів:
- Початок 2023 року – скромні десятки тисяч тонн відходів по всій країні з нерівномірним обліком і відсутністю даних по низці регіонів. На думку дослідниць, це виглядає як перша спроба оцифрувати завали після шокового 2022 року.
- Літо – осінь 2023 року – обсяги відходів сягають 200–220 тис. т, різко зрісши в рази. Найбільша вага у Київщини. Тут облікували 170 тис. т будівельних відходів через руйнування. У PAEW говорять, що в цей період система вперше наздоганяє власне минуле.
- Кінець 2023 року – цифри тримаються майже на тому самому рівні, дані зростають плавно, без стрибків. Проте починає чітко простежуватися регіональний дисбаланс.
- Січень – червень 2024 року – показники потроху зростають до 230–235 тис. т. Найбільше облікованих відходів – на Київщині (189 тис. т). Нарощують показники Чернігівська, Миколаївська та Донецька області.
- Друга половина 2024 року – різкий стрибок у даних. Регіони дооблікували відходи – загальна цифра під кінець року становила майже 600 тис. т відходів. Більше половини – Київщина з 320–350 тис. т.
Недоліки облікової методики
- Нерівномірність даних. Дослідження умовно ділить області на три групи – з масивними й облікованими руйнуваннями; з помірними, проте недооціненими; з прогалинами в даних (там облік ведуть або формально, або не ведуть узагалі).
- Різні одиниці вимірювання. В державних даних плутанина між кубометрами й тоннами. Спочатку обліковували обидві величини, далі більше кубометри, а з другої половини 2024 року частина областей перестає їх подавати, зосередившись на вазі.
Усе це не дає можливості побачити цілісну картину. Йдеться не лише про глобальний обсяг відходів по країні. Те, що виглядає як статистика, має практичне значення. Облік відходів дає змогу розрахувати потрібну площу полігонів для їх зберігання або спланувати логістику.
Основної інформації немає
PAEW мала на меті вивчити, як держава використовує відходи війни. Проте жодних даних, важливих для розуміння політики поводження з відходами руйнувань, в уряді не надали. Зокрема, немає такої інформації для аналізу:
- Структура відходів із визначеними частками інертних матеріалів, металобрухту, деревини, небезпечних речовин.
- Місця зберігання. Невідомо, де в регіонах зберігають руїни будівель і які площі під це відведено.
- Повторне використання. Немає даних про повторне перероблення та використання у будівництві, зокрема для зведення фортифікаційних споруд.
"Для нас важливо не лише рахувати завали, а й зрозуміти, як вони (або не вони) інтегруються в контекст воєнного будівництва. Якщо ліс рубається там, де можна було б використати перероблені матеріали, якщо пісок виймається з річок там, де можна було б обійтися інертними фракціями з руйнувань, це вже не просто про управління відходами, це про стратегічні помилки відновлення й оборони", – пишуть авторки дослідження.
Невидимі технології переробки
Офіційно країна ніби активно шукає способи переробки будівельних відходів на нові матеріали. У PAEW говорять про сортувальні комплекси, дробильні установки, лінії для виробництва заповнювачів.
Проте дані від уряду про це мовчать. Невідомо, чи працюють ці технології та який відсоток від загального обсягу відходів вони переробили або мають можливість переробити на нові будматеріали.
"Для нас це не привід опускати руки, а навпаки – підстава робити наступні кроки: вимагати зміни форми звітності, розвести поняття "Дані не подано" і "Відходів немає", запровадити обов’язковий облік за компонентами й операціями, інтегрувати питання використання відходів у фортифікаційні програми, робити ці дані публічними й придатними до аналізу", – пишуть у PAEW.
Раніше ЕкоПолітика розповідала про приклади використання відходів руйнувань. У Дніпрі їх переробляли на фракційний заповнювач для будівництва.
Нещодавно потенціал будівельних відходів як складника бетонної суміші підтвердили лабораторно.
