Чорнобильську зону збираються відродити у найближчі роки: які плани shutterstock

Чорнобильську зону збираються відродити у найближчі роки: які плани

Катерина Бєлоусова

Головною ціллю на найближчі роки стануть збереження виняткової історії та меморіалізація важливих місць Чорнобильської зони

В Україні презентували проєкт розвитку Чорнобильської зони відчуження, як місця для науки й просвітництва.

У рамках проєкту розробники хочуть показати, що Чорнобиль – це найбільший урок з безпеки людства, який варто пам’ятати, повідомляє пресслужба Міндовкілля.

Це має закласти основу для створення єдиної концепції розвитку території зони відчуження та подальшої трансформації вже найближчим часом.

Проєкт розробляли за участю Центру економічного відновлення – платформи, що об’єднує незалежних експертів, think tanks, бізнес-спільноту та урядовців Міндовкілля і Державним агентством з управління зоною відчуження задля пошуку найефективніших рішень. Також у дослідженні брали участь консалтингова компанія "Civitta" та урбан-бюро "Big City Lab", що спеціалізується на трансформації міст та територій.

Обговорення розвитку Чорнобильської зони відбувалась за трьома напрямками: "відвідування", "культура" та "просвітництво". 

Головною ціллю на найближчі роки експертна спільнота назвала збереження виняткової історії Зони та меморіалізація важливих місць. Ключовим завданням стане консервація об'єктів для відвідування у місті Прип’ять, збереження та відновлення мозаїки, монументального мистецтва, унікальних вітражів, стан яких з кожним роком невпинно погіршується.

"Непокоїть стан мозаїк, монументального мистецтва, вітражів, архітектури пізнього модернізму, які могли би слугувати яскравими прикладами того як жило місто Прип’ять. Потрібно бути обережним з тим, щоб простір, який вже сформувався в зоні, жодним чином не був пошкоджений" – пояснює куратор мультимедійної виставки "Чорнобиль. Подорож" Павло Гудімов.

Одним з пріоритетних завдань майбутньої концепції є формування меседжів, які мають транслюватися серед відвідувачів.

"Надважливо створити єдиний наратив, який поширюватимуть абсолютно всі гравці ринку. Вони мають розповсюджуватися на кожну зміну, що відбувається в Зоні. Ми повинні пам'ятати, що для багатьох людей ця територія – місце болю", – пояснює свою позицію Олена Фоміна, голова туроператора  "Гамма-Тревел". 

Також необхідно створити якісну інфраструктуру для відвідувачів, зокрема: комфортні умови на контрольно-пропускних пунктах та навігація в середині зони. Маршрути для подорожей потребують оновлення та розширення на безпечні території – від місця, де трапилася аварія до куточків у найвіддаленіших селах, які поступово зникають, зростаючись з природою.

Також зона відчуження має потужний науковий потенціал. Адже там можна втілити проєкти, аналогів яким немає у світі. Навколо Чорнобильської АЕС розвивається справжній технологічний кластер, який може приваблювати науковців з різних куточків світу. 

"З наукового погляду нині найважливішим в Зоні є об'єкт "Укриття" та його перетворення на екологічно безпечну систему. Це унікальний приклад у світі, який може об'єднати навколо себе сотні чи навіть тисячі науковців. Проте, ми маємо великі складнощі з існування наукової інфраструктури в Чорнобилі", – Сергій Паскевич, заступник директора Інституту проблем безпеки атомної електростанції. 

Це дослідження проводиться за ініціативи Міндовкілля спільно з Державним  агентством з управління зоною відчуження. Робота здійснюється на виконання Указу № 512 Президента Володимира Зеленського "Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", виданого у 2019 році.

Нагадаємо, 14 грудня відбувся День пам'яті ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

Читайте також
Держагентство з управління зоною відчуження отримало нового керівника
Держагентство з управління зоною відчуження отримало нового керівника

Депутати та екоактивісти систематично заявляють про порушення у Чорнобильській зоні

Україна у 2023 році витратила 2,11 млрд грн на утримання Чорнобильскої зони відчуження
Україна у 2023 році витратила 2,11 млрд грн на утримання Чорнобильскої зони відчуження

У 2024 році заплановано витратити 2,49 млрд грн на управління зоною відчуження

Нацбанк випустив нову ювілейну монету "Лелека чорний"
Нацбанк випустив нову ювілейну монету "Лелека чорний"

Це четверта монета з серії, яка присвячена відродженню дикої природи на території Чорнобильського заповідника