Наприкінці січня Мінекономіки поновило процедуру ОВД для будівництва ВЕС підприємством "Вітряний парк Турянський" на закарпатській полонині Руна. Тоді ж екологічна спільнота закликала всіх небайдужих надсилати звернення до Міністра Олексія Соболева, щоб той відхилив схвалення будівництва. Проте днями активістам почали приходити формальні відписки.
Про це повідомили в Українській природоохоронній групі (UNCG).
Зміст відповіді доволі промовисто демонструє байдужість Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. Як зазначають в UNCG, їм просто відписалися, що строки громадського обговорення по забудові полонини минули. Проте експерти наголошують – ще до цього науковці та громадські організації подали численні аргументовані зауваження щодо доцільності будівництва ВЕС.
Окреме питання – заповідання території. У відповіді проглядається бажання перекласти відповідальність на Закарпатську ОВА та місцеву владу. Нібито створення заказників – це суто їхня компетенція. Однак в UNCG наполягають, що це є применшенням повноважень інституції.
"Що ж до заказників – Мінекономіки має законні повноваження створювати їх і без участі місцевих органів влади, зокрема на землях, переданих у комунальну власність під час земельної реформи 2021 року. Закон це прямо дозволяє", – пишуть у природоохоронній організації.
Що робити далі?
Остаточний висновок щодо забудови Карпат вітряками Міністерство має ухвалити вже 13 лютого. До того часу екоактивісти просять надсилати звернення до Мінекономіки, щоб показати незгоду громадськості зі знищенням унікальної природної території. Вони підготували докладну інструкцію, як достукатись до інституції.
Що станеться з високогірними територіями?
У випадку, якщо Олексій Соболев підтримає позитивний висновок ОВД, це дасть "зелене світло" на знищення не однієї лише Руни. Як зазначали в UNCG, постраждають і інші полонини – Свидовець, Боржава, Апецька, Гостра, Красна.
У спільноті наголошують, що ситуація з Руною підсвічує комплексні порушення – міжнародних зобов’язань України із захисту природних комплексів та українського законодавства, яке також вимагає оберігати унікальні екосистеми.
"Цей кейс – це тест українського законодавства. Адже ситуація з полониною Урна яскраво демонструє, що можна робити все, що захочеш, всупереч законодавству, а потім вимагати узаконення цього", – наголосив біолог UNCG Андрій Тупіков.
Будівництво парку вітрогенераторів на полонині Руна стало причиною запеклого протистояння. З одного боку – бізнес та державні інституції, з іншого – науковці, екоактивісти та місцева громада.
ЕкоПолітика послідовно висвітлює цю історію, яка ризикує стати негативним прецедентом і загрозою для українських Карпат. Ще в 2024 році активісти повідомляли про зрив громадських слухань щодо будівництва вітропарку. Проте це не завадило компанії почати встановлення фундаментів під генератори.
Окремої уваги "заслуговує" бездіяльність органів влади та держінституцій. Держекоінспекція Закарпаття не помітила порушень, а до того відмовилася надати акт перевірки законності будівництва. Закарпатський обласний адміністративний суд також відмовився захищати полонину від забудови.
