Екоактивісти заявили про зрив громадських слухань щодо будівництва ВЕС на полонині Руна

Екоактивісти заявили про зрив громадських слухань щодо будівництва ВЕС на полонині Руна

Катерина Бєлоусова

Більшість місцевих мешканців не підтримують будівництво 30 вітряків на горі

У вівторок, 6 лютого, у Тур'є-Реметівській громаді на Закарпатті відбулися громадські слухання проєкту "Детальний план території ур. "Полонина Руна" щодо будівництва вітропарку.

Екоактивісти з громадської організації “Save Пікуй” у Facebook заявили, що громадські слухання фактично були зірвані, або є такими, що не відбулись.

Вони розповіли, що у слуханні взяли участь місцеві мешканці та люди з інших громад Закарпаття, члени туристичної спільноти, екологи, науковці тощо.

"Під час слухань ніхто з присутніх так і не побачив власне, самого детального плану, всіх схем та мап, альтернативного місця розташування 30 вітряків, жодного слова про те, які зауваження до “Детального плану” та стратегічної екологічної оцінки надала громадськість. Ведення слухань свідомо почали порушувати", – сказала голова ГО "Зберегти Пікуй" Наталія Вишневська.

У повідомленні розповіли, що менеджер вітроенергетичної компанії пообіцяв враховувати позицію людей які проти бетонування полонини. 

Зазначається, що переважна більшість місцевих мешканців та закарпатської спільноти підтримали розвиток вітроенергетики та розміщення вітряків у громаді і запропонували переглянути місце розташування. 

“Але цей консенсус не задовільнив головуючу та представників забудовника. Фактично, громадські слухання були зірвані, або є такими, що не відбулись”, – написали екоактивісти.

 "Такий стан речей лиш посилить подальші спільні дії щодо захисту полонини Руна та опору брудному релокованому бізнесу та адміністративному ресурсу”, – сказала Вишневська.

Екологиня та голова громадської організації "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук розповіла, що “гарячі” дискусії на обговоренні тривали близько 3,5 годин. Однак так і не обговорили детальний план території з 30 вітряками та звіт про стратегічну екологічну оцінку, який мав дати такі відповіді:

  • які ризики несе будівництво ВЕС на полонині Руна;
  • які пропонуються заходи з мінімізації негативного впливу;
  • які пропонуються компенсаторні заходи;
  • яку альтернативу пропонує інвестор.

Вона зазначила, що на слуханнях не представили  основні графічні плани детального плану території, наприклад транспортну схему, СЕО-звіт, оцінки ризиків та потенційних впливів цього проєкту на природу, довкілля та життя людей.

“Більшість місцевих мешканців не підтримують проєкт забудови полонини Руної вітряками. Підтримка проєкту виходить лише від конкретних політиків та влади, які володіють адмінресурсом та можуть "вирішувати питання" в різних інстанціях”, – сказала Станкевич-Волосянчук.

Раніше ЕкоПолітика розбиралася у причинах емоційних дискусій щодо будівництва ВЕС на полонині Руна та проаналізувала загрози для довкілля від ВЕС та способи зменшення ризиків.

Читайте також
Експерти розповіли, яку додаткову потужність дадуть енергосистемі нові ВЕС
Експерти розповіли, яку додаткову потужність дадуть енергосистемі нові ВЕС

У пріоритеті – проєкти, які можуть бути реалізовані відносно швидко

На Закарпатті запрацював новий цех із виробництва вітротурбін
На Закарпатті запрацював новий цех із виробництва вітротурбін

Це ще один крок до посилення стійкості та надійності енергетичної системи України

У Тайвані знайшли спосіб переробляти лопаті ВЕС, щоб вирішити ключову проблему галузі
У Тайвані знайшли спосіб переробляти лопаті ВЕС, щоб вирішити ключову проблему галузі

До 2044 року обсяги відпрацьованих лопатей сягнуть 782 000 метричних тонн