Четверте літо Великого Лугу: дерева все вищі, повернення пеліканів та осетрів

Четверте літо Великого Лугу: дерева все вищі, повернення пеліканів та осетрів Суспільне
Марія Семенова

Лише квіткових рослин тут зафіксовано вже понад 320 видів

Замість величезного водосховища — мальовничі молоді ліси та плавні, повні птахів, комах і невеликих ссавців. Такий вигляд зараз має Великий Луг, який почав відновлюватися після знищення росіянами греблі Каховської ГЕС. На територію повертаються рідкісні птахи та риби, а весь цей природний комплекс має потенціал стати одним із найкращих заповідників України.

Про це в серії своїх матеріалів розказало медіа "Суспільне", чиї журналісти разом з екологом Вадимом Манюком дослідили територію.

Ліс стає усе вищим

Дно колишнього водосховища тепер вкрите молодим заплавним лісом. Подекуди дерева вже встигли вирости до 10 метрів. Переважно лісостан сформовано з верб і тополь.

Еколог зазначив, що коренева система дерев мала вже проникнути до горизонтів, де є вода. Це робить ліс стійкішим до посух. Однак він помітив, що порівняно з попередніми роками темпи зростання скоротилися.

"Тут важко сказати, що визначально: чи те, що були посухи, чи те, що дерева просто вже підросли, це нормально. У перші роки дерева дуже швидко розростаються, а потім поступово вирівнюються і вже ростуть повільно", — зауважив Вадим Манюк.

Джерело: Суспільне

Усе вирішує вода

Ще у перші роки після катастрофи сформувалася архітектура нового Великого Лугу. У низинах із вологим ґрунтом почали рости дерева. У місцях, де вона затримується довше, з’являються болота.

Водночас структура плавнів щороку змінюється. Цьогоріч води там більше, ніж раніше. І щороку екологи фіксують намивання чи змивання острівців.

"Через те, що плавні наповнилися в цьому році водою, звісно, там тепер ліпше почуватимуться і трави, й комахи, і земноводні, і птахи. Вода для плавнів — основа їхнього існування. Причому важливе підвищення рівня навіть на якихось 10 сантиметрів. Це буквально перетворює екосистему — вона жива і розквітає", — розповідає Манюк.

Загалом більше боліт і плавнів у нижній частині Великого Лугу, що ближче до Нікополя. А от верхня, запорізька частина — сухіша. Там переважають вербові ліси.

І ґрунт у місцині ще доволі молодий. Йому потрібно щонайменше 50 років, щоби сформуватися остаточно.

Джерело: Суспільне

Вибух біорізноманіття

Природні умови стають комфортнішими, тож Великий Луг багатшає на різні види рослин і тварин, зокрема й рідкісні.

Науковці фіксували тут щонайменше 320 видів лише квіткових рослин. Зростає кількість представників пташиного та комашиного світу. Ще одна тенденція — збільшення кількості лісових видів у молодих заплавних лісах, зокрема лисиць і зайців. Їх інколи фіксують військові дрони.

"Їх буде більше й більше. Невеличкі за розміром, різні птахи з ряду горобцеподібних, різні кропив'янки, можуть бути й синички, ластівки. Ластівки постійно тримаються разом, їх стає, мабуть, більше, бо ж над наметом дерев живуть специфічні види комах", — зазначив еколог.

Другий рік поспіль у Великому Лузі фіксують появу пеліканів. Поки що не виявлено фактів їхнього гніздування, однак вони беззаперечно використовують цю територію. А цьогоріч у Дніпрі помітили червонокнижних осетрів.

Військові загрози

Досліджувати Великий Луг нині вкрай складно — з другого боку ріки вже розташовані ворожі позиції. У "Суспільному" зазначили, що через ризик дронових атак на кожній локації могли перебувати не більш ніж 10 хв.

Є й частина Лугу, куди взагалі неможливо дістатися через безпекові причини. Тож достеменно невідомо, яка там ситуація з екосистемою.

Але Великий Луг уже демонструє потенціал стати сильним багатоярусним лісом із плавневими системами. І, на думку еколога, вдруге знищити його через будівництво греблі буде актом екоциду.

"Якщо залишити все, як є, то ми отримаємо унікальний природний об'єкт в степовій зоні України. Це може бути найкращий біосферний заповідник. Він може конкурувати, можливо, з Чорнобильським у чомусь. В них схожа доля. Там у результаті катастрофи сформувався той, і тут у результаті катастрофи", — наголосив Вадим Манюк.

ЕкоПолітика повідомляла, що ще у червні цього року близько сотні організацій закликали визнати Великий Луг спадщиною ЮНЕСКО. Він цінний не лише в екологічному, а й в історичному плані — як колиска українського козацтва.

Читайте також
Уряд зменшив норми збереження сухої деревини під час рубок: про постанову
Уряд зменшив норми збереження сухої деревини під час рубок: про постанову

У деяких випадках для збереження біорізноманіття лісу можна буде залишити вшестеро менше сухостою та пнів

Обміління річок України триває: де оголошено найвищий рівень небезпеки
Обміління річок України триває: де оголошено найвищий рівень небезпеки

На заході країни місцями рівень води вже нижчий за історичні рекорди

Рівень забруднення повітря в українських містах 17 вересня
Рівень забруднення повітря в українських містах 17 вересня

Критичних перевищень вмісту забруднювачів наразі не фіксується