Окрім відтермінування продажу сертифікатів до лютого 2027 року, Європейська комісія має намір звільнити від дії механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) близько 90% компаній-імпортерів.
Про це йдеться у так званому омнібус-пакеті (Omnibus Package) до Угоди про чисту промисловість, оприлюдненому 26 лютого.
Ці зміни стали довгоочікуваною відповіддю на занепокоєння бізнесу та політиків щодо складності CBAM. За словами посадовців, вони покликані зробити механізм більш ефективним і менш обтяжливим для малого бізнесу, але при цьому зберегти його екологічну ефективність.
Перелік основних змін, які пропонує Єврокомісія щодо CBAM
1. Відтермінування обов’язкового придбання CBAM-сертифікатів
Імпортери зможуть купувати сертифікати лише з лютого 2027 року для покриття викидів за 2026 рік. Раніше обов’язок щодо придбання CBAM-сертифікатів встановлювався з 1 січня 2026 року.
2. Запровадження нового порогового значення
У Єврокомісії пропонують замінити поточний поріг, який базується на грошовій вартості поставок, на масовий сукупний поріг у 50 метричних тонн.
Передбачається, що ця зміна звільнить від зобов’язань близько 90% імпортерів (приблизно 182 тис. компаній). При цьому 99% викидів, які входять у сферу дії CBAM, залишаться охопленими цим механізмом.
Фахівці S&P Global Commodity Insights розповідають, що Європейська комісія розглядала варіант встановлення порогу на основі вуглецевої інтенсивності, але відмовилася від нього на користь масового підходу для спрощення адміністрування.
Про занадто низький поріг вступу до CBAM – €150 – раніше говорили й лідери світового бізнесу.
3. Спрощення адміністративного навантаження
Малим імпортерам не потрібно буде проходити авторизацію та подавати декларації за CBAM. Переважно це стосуватиметься малих та середніх підприємств, а також фізичних осіб, які імпортують невеликі обсяги товарів CBAM і мають дуже малі обсяги вбудованих викидів, які надходять до ЄС з третіх країн.
Параметром для визначення таких імпортерів слугуватиме поріг у 50 метричних тонн, про який ми говорили вище. Це нововведення має полегшити роботу малого бізнесу, зменшити бюрократичний тиск та спростити механізм CBAM.
Очікується, що перераховані зміни допоможуть реіндустріалізації ЄС, оскільки зменшать витрати для підприємств та зроблять CBAM більш ефективним з погляду торгівлі та екологічної політики.
Як розраховуватиметься ціна сертифікатів
У Єврокомісії роз'яснили, що метод розрахунку цін на сертифікати CBAM залишиться незмінним, а сертифікати, придбані у 2027 році, відображатимуть відповідну щотижневу ціну СТВ.
Вартість сертифікатів базуватиметься на середньоквартальній ціні закриття квот СТВ ЄС, яка розраховуватиметься Комісією для визначення відповідної ціни EUA.
Нагадаємо, з 1 жовтня 2023 року в ЄС розпочався перехідний період застосування механізму вуглецевого коригування імпорту. Передбачалося, що він триватиме до 1 січня 2026 року. До того моменту компанії мали лише звітувати про викиди вуглецю, які потрапили у довкілля в процесі виробництва.
А вже з першого дня 2026 року було заплановане повноцінне впровадження CBAM, яке передбачає сплату вуглецевого мита. На цьому етапі імпортери будуть зобов’язані отримувати так звані CBAM-сертифікати на свою продукцію, щоб покрити розрив у цінах на вуглець між продукцією ЄС і продукцією, яка виробляється за межами ЄС.
Лідери світового бізнесу у травні 2024 року надіслали відкритого листа до Єврокомісії, в якому визначали 5 основних перешкод, які створює CBAM для всесвітньої торгівлі. Серед них вони назвали: доступ до платформи звітності CBAM, труднощі з визначенням декларанта, занадто низький поріг вступу системи CBAM, складність збору необхідних даних та складну й суперечливу методику розрахунку вбудованих викидів, а також проблему збору даних про викиди CO2 від усіх учасників ланцюжка поставок.
Українські стейкхолдери постійно нагадують посадовцям, що наша країна має відстоювати своє право на застосування до України пункту 30.7 регламенту CBAM, який передбачає можливість виключення країни з-під дії CBAM під час дії форс-мажорних обставин, до яких належить війна. Це допоможе уникнути руйнівного впливу цього механізму на українську економіку. За умови застосування такого декларативного принципу, вітчизняні підприємства звітуватимуть про власні викиди, але не сплачуватимуть вартість сертифікатів.
