Інтенсивні та помірні фізичні навантаження не лише позитивно впливають на самопочуття людини, а й знижують ризик передчасної смерті. Проте ефект значно слабший, якщо для занять "на свіжому повітрі" люди обирають місця, де воно забруднене дрібнодисперсними частинками.
Про це повідомляє Euronews з посиланням на дослідження, опубліковане у журналі BMC Medicine.
Аналіз охоплює дані 1,5 мільйона дорослих людей зі США, Великої Британії, Китаю, Данії та Тайваню. Дослідники збирали інформацію про них протягом десяти років. Вони поставили собі за мету виявити зв’язок між забрудненням повітря та користю від спортивних занять.
Як маркер обрали забруднення дрібними твердими частинками PM2.5. Такий тип забруднення з’являється через спалювання викопного палива та відходів, а також від вихлопних газів автівок. Найнебезпечніше в цих частинках саме їхній мікроскопічний розмір. Це дозволяє їм без перепон долати гематоенцефалічний бар’єр людського організму, а також шкодити легеням та серцю.
Вплив у цифрах
Вчені виявили, що спортивні люди мають на 30% нижчий ризик померти протягом строку дослідження. Під "спортивністю" в аналізі мають на увазі мінімум 2,5 годин інтенсивних чи помірних фізичних навантажень протягом тижня.
Проте брудне повітря в районі проживання та занять спортом відчутно зменшує цей життєвий бонус. Забруднення понад 25 мкг/м³ скорочує позитивний вплив спортивних занять на 12-15%. Чим більша концентрація частинок у повітрі, тим менший захисний ефект фізичних вправ.
"Ми не хочемо відбивати у людей бажання займатися спортом на свіжому повітрі. Перевірка якості повітря, вибір чистіших маршрутів або зменшення інтенсивності в забруднені дні можуть допомогти вам отримати максимальну користь для здоров’я від фізичних вправ", – сказала Паола Занінотто, співавторка дослідження та професорка медичної та соціальної статистики в Університеті Лондона.
Обмеження даних, які не заперечують тенденцію
Дослідники зазначають, що переважно аналізували дані про мешканців доволі багатих і розвинених країн. Це може означати, що негативний ефект від забруднення повітря у бідніших країнах буде ще вищим.
Аналіз не враховував харчування людей, а також не містив даних про якість повітря у приміщеннях, де вони перебували. Проте врахування таких чинників як освіта, дохід, стан здоров’я чи куріння лише підтвердили висновки науковців.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла про вплив глобального потепління на смертність від серцево-судинних хвороб. У Європі близько 20% смертей від цих захворювань дослідники пов’язують саме з кліматичними змінами.
