У суботу, 1 серпня, відбудеться вже 22-га акція на захист тварин Одеського зоопарку. Громадськість та активісти місяцями вимагають гідних умов утримання тварин та прозорості в роботі установи. Натомість адміністрація заявляє про тиск, фінансові втрати, а також ускладнення залучення міжнародної допомоги через зіпсовану репутацію.
ЕкоПолітика розбиралася в ситуації і наводить аргументи всіх сторін конфлікту, у центрі якого – здоров’я та життя сотень тварин.
У центрі уваги
У вівторок, 29 липня, на території Одеського зоопарку громадськість вчергове оглядала тварин та умови їхнього утримання. На зустрічі були волонтери, активісти та депутат обласної ради. Як зазначили у медіа "Суспільне Одеса", підставою для візиту стали звернення одеситів, стурбованих станом окремих тварин.
Зустріч підкреслила доволі різний ракурс сприйняття ситуації з обох боків. До прикладу, депутат Андрій Бабенко заявив, що сибірський козеріг перебуває у жахливому стані і звернувся з вимогою показати його медичний паспорт. У відповідь заступниця директорки з ветеринарних питань Ольга Павлова повідомила, що такі тварини живуть 10-15 років, а жителю Одеського зоопарку вже 13. У всіх тварин його віку проблеми з суглобами, тож він проходить лікування хондропротекторами і його стан покращився.
Джерело: suspilne.media
Адміністрація розповіла про свої проблеми, візитери висловили питання до умов утримання, можливих корупційних порушень, випадків загибелі вихованців у минулі роки. До жодних остаточних рішень під час зустрічі не дійшли, тож розмову відклали на наступний тиждень.
Місяці протестів
Активна фаза скандалу довкола Одеського зоопарку триває ще з січня 2026 року, а самі протести розпочалися з березня. У суботу, 1 серпня, перед його центральним входом відбудеться чергова акція "Ми живі, ми не експонати".
Місцева журналістка Анжеліка Карапетян, яку медіа називають одним із найактивніших критиків діяльності зоопарку, сформулювала список вимог, на підтримку яких виходять люди. Серед них:
- підзвітність та прозорість роботи, створення Наглядової ради та належний громадський контроль;
- дотримання законодавства у сфері захисту тварин;
- створення гідних умов утримання та лікування;
- запрошення іноземних зоозахисних організацій для надання грантової допомоги.
Активісти не проти зменшення колекції тварин з їх перевезенням до реабілітаційних центрів Європи.
Спочатку був леопард
Наприкінці грудня 2024 року поліція застрелила леопарда. Під час прибирання робітники не дотрималися техніки безпеки, тож тварина поранила одного з них і втекла з вольєра. У Асоціації зоопарків тоді підкреслили – вбивство було єдиним рішенням, щоб не допустити втечі тварини до міста. Адже зоопарки давно не мають у своєму розпорядженні сильнодіючих транквілізаторів.
Джерело: Поліція Одеської області
Це дало старт подальшим подіям. Смерть тварини обурила людей. Згодом були перевірки Державної екологічної інспекції, початок кримінального провадження за заявою UAnimals. Однак це підкреслило й інші проблеми.
"Річ у тім, що вольєри, в яких наразі перебувають тварини, відстають від сучасних норм. Коли їх будували, були одні норми, а зараз інші – недостатня площа для цих тварин. Ми намагаємось потроху це виправляти, але ці вольєри ще не встигли", – зазначав тоді Ігор Біляков.
Такі заяви викликали дисонанс, адже на ремонт вхідної групи та інженерні комунікації місто гроші знаходило. Хоча апетити і доводилося переглядати, адже запити були непідйомними для бюджету – завершення оновлення оцінювали в 1,6 млрд грн.
Мали місце й корупційні скандали. Деякі не стосувалися безпосередньо адміністрації, як-от переплата у 2,5 млн грн за ремонт системи опалення – там "підзаробити" вирішив підрядник. Проте були й інші, про які згадували місцеві медіа. Зокрема, йдеться про справи в одержанні хабаря та адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією.
Згодом громадськість почала звертати увагу й на стан інших тварин. Зокрема, люди стурбовані станом слона, який 18 років живе сам без соціалізації і в неналежних умовах. Викликає питання і ситуація з тигрицею, яку люди давно не бачили.
"Відвідувачам показують лише самця. За інформацією з наших джерел, тигриця має ниркову недостатність. Її актуальний стан та чи жива вона на цей момент – нам невідомо", – пишуть у медіа АЛЬТЕРНАТИВА.ОРГ.
Зоопарк втрачає доходи та репутацію
Адміністрація Одеського зоопарку називає акції протесту "масовими страйками та забастовками" та переконує, що це заборонено під час війни. В установі зверталися до ОДА, міської ради та правоохоронців щодо дозволів та загалом законності проведення мітингів.
Як пише медіа Odesa Online, під час пресконференції представники адміністрації заявляли про низку проблем, із якими зіткнувся зоопарк:
- адміністративне навантаження. Через велику кількість скарг, перевірок та запитів ускладнена робота низки підрозділів і частина працівників звільняється;
- фінансові втрати. За оцінками адміністрації, лише на квитках установа втратила 600 тис. грн порівняно із минулим роком. Для відшкодування зоопарк планує звертатися до суду.
Під час громадського візиту 29 липня працівники розповіли журналістам і про інші проблеми – відтік персоналу через низькі зарплати та складності із бюджетними закупівлями ліків. Через їх тривалість доводиться купувати медикаменти власним коштом або за допомогою спонсорів.
"Люди, які завжди співпрацювали із зоопарком, а також потенційні меценати бояться. Вони атакують медійно усіх, хто виступає публічно за підтримку зоопарку. За вісім місяців боротьби за благополуччя тварин вони завдали їм великої шкоди", – заявив ексдиректор зоопарку, а нині завідувач його наукового відділу Ігор Біляков.
Прогресу досі немає
Одна з основних вимог активістів – це створення наглядової ради зоопарку. У липні 2026 року депутати Одеської міської ради вже вдруге розглядали відповідне положення і вдруге ж його не затвердили. Про це повідомляли у "Суспільне Одеса".
Положення мало не тільки створити наглядову раду, а й затвердити проведення конкурсу на посаду директора та оновити систему управління установою.
Зауваження цього разу стосувалися того, що у документі не визначено порядок формування ради. Тож проєкт положення підлягає доопрацюванню.
Раніше призначення директора без конкурсу вже викликало скандал. У квітні закінчився контракт Ігоря Білякова і він покинув посаду. Очільником комунальної установи став працівник приватної структури "Біопарк-Немо".
Депутатка Одеської міської ради Анастасія Большедворова натякала на недобросовісність активістів, які тоді вже пікетували роботу зоопарку.
"Віддати керівництво комунальною установою працівнику приватного зоопарку фактично означає монополію структури "Біопарк-Немо". Чиясь мрія по захопленню здійснилась? Тут тільки в мене одне питання: це того, чого добивались "активісти", які тролили зоопарк? Чи використання і їх для виконання поставлених "бюджетних" завдань?"
Саме ця депутатка пізніше висловлювала зауваження до проєкту постанови про Одеський зоопарк і відсутність у ньому прозорості щодо формування наглядової ради.
А поки люди не можуть дійти згоди, тварини лишаються заручниками ситуації.
ЕкоПолітика раніше підіймала тему контактних зоопарків і чому їх варто заборонити.
