Урегулювання ринку вуглецю в ЄС cтикається з дедалі більшим політичним тиском. Лобісти від бізнесу вимагають реформ Системи торгівлі викидами (EU ETS), а лідери окремих країн, зокрема Італії, взагалі закликають до тимчасової зупинки дії системи.
Про це повідомили в Carbon Credits.
Проблеми на найбільшому світовому ринку викидів
EU ETS охоплює близько 40% всіх викидів парникових газів Євросоюзу, регулюючи забруднення від важкої промисловості, електростанцій та авіації. Для цих галузей встановлені чіткі ліміти, і на викиди кожної тонни СО2 бізнеси вимушені купувати дозволи.
Проте ціни на вуглець нестабільні, а витрати на забруднення підривають конкурентоспроможність європейської промисловості.
Для декарбонізації це працює
Європейська система торгівлі викидами стартувала у 2005 році. Щорічно ліміти на викиди парникових газів зменшуються, що змушує бізнеси пристосовуватися, а викиди – падати. Разом із тим, швидкість скорочення лімітів також зростає – річний лінійний коефіцієнт збільшився до 4,3% з 2024 по 2027 рік і до 4,4% з 2028 по 2030 рік.
Проте це працює. У порівнянні з 2022 роком, у 2023-му викиди впали на 15,5%. Йдеться про сектори, які охоплює європейська СТВ.
Загалом ЄС поставив собі за мету до 2030 року скоротити викиди щонайменше на 55% порівняно з показниками 1990 року. Саме EU ETS є головним інструментом для цього.
Джерело: carboncredits.com
Ціни коливаються
Впродовж останніх років ціни на вуглець значно зросли – від менш ніж €10 за тонну у 2018 році до близько €100 на початку 2023-го.
У 2024 році ціни дещо впали, а на початок 2025-го коливалися в межах €60-70 за тонну. На початку березня 2026 року вони знову зросли – до €70-75 за тонну.
Тож волатильність цін дуже висока, що робить ринок викидів непередбачуваним та призводить до зростання витрат у сталевій, цементній, алюмінієвій та хімічній індустріях.
Джерело: carboncredits.com
Бізнес вимагає реформ
Найвпливовіша бізнес-асоціація ЄС BusinessEurope у 2026 році закликала до реформ вуглецевого ринку Євросоюзу. Серед аргументів – підрив промислової спроможності Європи на тлі високих цін на енергоносії та викиди вуглецю.
Основним ризиком для ЄС промисловці називають деіндустріалізацію та перенесення виробництва за кордон. Це не лише послабить економіку, а перемістить джерела забруднення до країн зі слабкішими кліматичними принципами.
Тож бізнес просить у влади ЄС переглянути Резерв стабільності ринку (РСР), урегулювати коливання цін на вуглець та нарешті узгоджувати кліматичну політику із конкурентоспроможністю промисловості.
"ЄС ще не запровадив ефективних короткострокових заходів для зниження витрат на енергію та подолання пов’язаного з цим розриву у конкурентоспроможності витрат, з яким стикаються європейські компанії порівняно зі своїми світовими конкурентами. Більше того, кліматична та енергетична політика ЄС і далі не має справді технологічно нейтрального підходу", – наголосили у BusinessEurope.
Водночас у ЄС почав діяти Механізм прикордонного коригування викидів вуглецю (СВАМ). Він обкладатиме вуглецевим митом імпорт цементу, сталі, алюмінію, добрив, електроенергії та водню. Це має зрівняти умови для внутрішніх та зовнішніх виробників.
Категоричні заклики
Позиція Італії більш жорстка – тимчасово призупинити дію EU ETS. Там стверджують, що високі ціни на вуглець збільшують витрати на електроенергію та шкодять домогосподарствам і бізнесу.
"Система торгівлі товарами та послугами, у її нинішньому вигляді, являє собою додатковий податок на європейські компанії, що впливає на витрати та обмежує їхню конкурентоспроможність", – наголосив міністр промисловості Італії Адольфо Урсо.
Однак ринок вуглецю регулюється законодавством ЄС і окрема держава не може зупинити його самотужки. А Єврокомісія не піде на такі кроки – там навпаки захищають EU ETS, називаючи її економічно ефективною та важливою для отримання доходу державами-членами ЄС. Ці кошти, у свою чергу, підтримують кліматичні заходи, енергетичний перехід та соціальні ініціативи. Йдеться про величезні суми. Згідно з офіційними джерелами ЄС, з 2013 року до кінця 2025 року загальний дохід від аукціонів перевищив €245 млрд.
Джерело: carboncredits.com
Чи буде реформа?
Єврокомісія все ж таки не виключає перегляд СТВ у 2026 році. Його виконають у межах плану ЄС по досягненню нульових викидів у 2050 році.
Ймовірно, реформа може включати:
- зміну темпів зменшення квот на викиди;
- коригування способу розрахунку або розподілу цін на вуглець;
- зміну способу інтеграції в систему нових секторів, таких як транспорт і будівництво.
Також лунають заклики до зміни СВАМ, проте Єврокомісія відхиляє подібні заклики. Її позиція – цей механізм захищає виробників з ЄС, тому має залишатися стабільним.
Нагадаємо, вже у квітні стане відома перша квартальна ціна по СВАМ.
Також ЕкоПолітика повідомляла, що Рада ЄС остаточно затвердила головну кліматичну ціль – скоротити викиди на 90% від рівня 1990 року до 2040 року.
