Автори законопроєкту № 3091 "Про державний екологічний контроль" відповіли на звинувачення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо того, що в документі встановлено чотири рівні ризику для підприємств і недостатню регламентацію рейдових перевірок.
Нагадаємо, що автори документа — нардеп від "Слуги народу" Олександр Маріковський і заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Шахматенко.
Мета — реформа державного екологічного контролю. Він має усувати низку перепон на шляху перевірок; посилювати відповідальність за порушення природоохоронного законодавства; встановлювати суттєвий штраф за недопуск інспектора; прибирати дублювання повноважень між різними державними установами.
Олександр Маріковський зазначив, що під час розроблення та адаптації законопроєкту постановили, що потрібно ліквідувати Державну екологічну інспекцію.
"Усі знають, що в нас ДЕІ з року в рік асоціюється з корупцією. У нас уже укорінена ця система, яка потребує змін. Коли ми почали розроблення законопроєкту й намагалися адаптувати його, то зрозуміли, що потрібно ліквідовувати ДЕІ та створювати новий орган. Створювати конкурси й закладати нові високі заробітні плати", — наголосив нардеп.
Він додав, що роль Держекоінспекції є визначною, "оскільки ми розуміємо, які довкільні злочини відбуваються".
Серед основних положень редакції проєкту до повторного першого читання також такі:
- Закон не регулюватиме дотримання вимог ліцензійних умов. Цей пункт вилучили з першої версії законопроєкту.
- Тривалість перевірок буде: не більш ніж п'ять днів для суб’єктів середнього та незначного ступеня ризику, а на підприємствах зі значним ступенем ризику — не більш як 15 днів.
- Підприємства щорічно будуть зобов’язані подавати письмовий звіт щодо робочого часу здійснення діяльності трудового колективу. Дедлайн — не пізніше як 15 січня.
- Про будь-які суттєві зміни в роботі підприємства потрібно повідомляти в органи контролю не пізніше ніж через 12 годин після набуття таких змін чинності.
- Усі зарплати представників органів державного екологічного контролю розраховуються на основі прожиткового мінімуму. Формулу визначено в законопроєкті.
Співавтор законопроєкту Роман Шахматенко зазначив, що робота над ним триває не один рік. Серед зауважень НАЗК він виділив два основних. Перше стосується розподілу в самому законі на чотири рівні ризику.
"Ми розділяємо на чотири рівні ризику з двох причин: перша — регулювання загальним законом про засади державного нагляду та контролю призводить до того, що у нас половину суб’єктів господарювання фактично віднесено до високого рівня, з огляду на що проводяться доволі регулярні перевірки", – пояснив Шахматенко.
Другою підставою, чому виводиться найвищий рівень, – це зобов’язання за угодою про асоціацію, а саме додатку 30 щодо імплементації Директиви 2010/75, згідно з якою перевірка суб’єктів господарювання, які належать до цієї директиви, здійснюється не рідше ніж один раз на рік.
"Якщо будемо говорити про тривалість перевірки, то основний закон про засади державного нагляду та контролю передбачає тривалість не більш як 10 днів. На жаль, фактично вести перевірку на підприємстві, на якому більше сотні джерел викидів, фізично неможливо за ці 10 днів. З огляду на це було ухвалено рішення розбити на чотири рівні ризику", – додав політик.
Друге зауваження НАЗК – недостатня регламентація рейдових перевірок. Щодо цього, то фактично заходи з виявлення та притягнення винних осіб до відповідальності здійснюються щодо Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Автори законопроєкту наголошують, що до першого читання змін у документ вносити вже не будуть. Водночас вони готові надати аргументування щодо регламентації до другого читання, додавши ще опис перевірок. До того ж за результатами ухвалення закону № 3091 буде ухвалено додаткову постанову з описом таких перевірок.
Як повідомляла ЕкоПолітика, навколо скандального законопроєкту № 3091 точиться чимало дискусій. Низка депутатів та експертів із профільних організацій висловили критичні зауваження, попри те вони залишилися непочутими.
