Австралія може стати одним з нових осередків розвитку зеленої металургії завдяки потужним ресурсам відновлювальних джерел енергії, зокрема водню, які можна індивідуально адаптувати під різні проєкти.
Вже зараз Південна Австралія та Тасманія мають спроможність задовольнити більшість своїх енергетичних потреб завдяки зеленій енергії, повідомляє Renew Economy.
Зазначається, що для виробництва зеленої сталі за допомогою технології електродугової печі з прямим відновленням чавуну з низьким рівнем витоків водню потрібна значна кількість зеленого Н2 та безперервна низьковуглецева електроенергія. У регіонах з потужними ВДЕ-ресурсами можна виробляти дешевий зелений водень у майбутньому. Але для цього потрібні значні інвестиції у спеціальні сонячні та вітрові установки.
У матеріалі розповіли, що потреба в безперервній зеленій енергії спонукає металургів в короткостроковій перспективі розвивати виробництво в регіонах, де вже доступна така електроенергія. Наприклад у Норвегії, Бразилії, Швеції та канадській провінції Квебек потужні ресурси ВДЕ та гідроенергії.
“Протягом багатьох років моделі визначення місцезнаходження були зосереджені на мінімізації відстані до кінцевих споживачів або джерел сировини, але тепер близькість до ВДЕ формує нову парадигму в металургійному секторі”, – розповіли у Renew Economy.
Зазначається, що будівництво нових заводів з виробництва зеленої сталі в місцях з існуючими гідроелектростанціями є вигідним, однак це не остаточне рішення для зеленого переходу металургії. Адже джерела гідроенергетики, розташованої поблизу запасів залізної руди, обмежені і для переходу на зелену сталь потрібне розвивати сонячні та вітрові електростанції та систем зберігання енергії. Так для виробництва однієї тонни сталі за допомогою технології H2-DRI-EAF потрібно майже 3,6 МВт-год електроенергії.
Дослідження Науково-дослідного інституту мінеральних ресурсів Західної Австралії (MRIWA) показують, що для розширення ВДЕ-установок та акумуляторів для виробництва 1 мільйона тонн зеленої сталі потрібно інвестувати близько $3,6 мільярда. Це перевищує потребу в інвестиціях для окомковання, установки DRI, електросталеплавильного заводу і навіть електролізерів для виробництва водню.
Зазначається, що якщо світ виконає Глобальну обіцянку щодо потроєння виробництва енергії з ВДЕ до 2030 року, це дозволить виробляти зелений водень для виробництва низьковуглецевої сталі.
В матеріалі розповіли, що Південна Австралія планує досягти 100% зеленої енергії в енергоміксі до 2030 року. У 2022 році цей показник сягав 70%, а протягом тижня у жовтні 2023 року – 99,8%. Наразі частина зеленої енергії втрачається під час низького попиту вдень, однак її планують використовувати для генерації водню для сусіднього металургійного заводу Вайалла.
Окрім того, системи накопичення енергії зможуть забезпечити безперебійну доставку водню.
Зазначається, що значний потенціал для виробництва зеленої сталі також має Тасманія, адже має надійну та потужну гідроенергетику. Штат має потенціал стати піонером в австралійському виробнику зеленого чавуну.
“Виробництво екологічно чистої сталі є енергоємним процесом, що створює виклик для виробників, – йдеться у матеріалі. – Очікується, що перехід до справді екологічної сталі з використанням екологічно чистого водню почнеться в регіонах, де в енергосистемі вже домінує виробництво чистої електроенергії”.
Нагадаємо, регіон Близького Сходу та Північної Африки (MENA) має значний потенціал для виробництва зеленої сталі (DRI), зокрема завдяки значним сонячним ресурсам для виробництва відновлювального водню.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, керівник відділу екологічно чистої сталі компанії Primetals Technologies Олександр Флейшандерл заявив, що не існує універсального рішення для виробництва зеленої сталі і компанії мають поєднувати найкращі можливі рішення, зокрема технології для переходу на зелений водень.
