У вересні Державна екологічна інспекція нарахувала ArcelorMittal Кривий Ріг рекордний для України штраф в 450 млн грн за порушення екологічних норм. За даними інспекції, в таку суму оцінили збитки від незаконного розміщення шламу (відходи, дрібні частинки гірської породи у рідині) агломераційних цехів на одній із земельних ділянок, яка не призначена для таких відходів. Але підприємство претензій не визнало.
ЕкоПолітика розібралася в ситуації та пропонує своїм читачам дізнатися всі деталі справи.
У компанії ArcelorMittal штрафом були обурені. У офіційному релізі представники компанії роз’яснили, що розміщення шламів саме таким чином – це стандартна виробнича технологія. А сам шламовий майданчик підприємства – "це радянський спадок, який отримав новий власник у 2005 році під час купівлі активу". Тому в компанії переконують, штрафи – це форма тиску на них:
"В погрозі все новими штрафами та в нескінченних позапланових перевірках з боку ДЕІ ми вбачаємо беззаперечний тиск на бізнес, – говорить Артем Філіп’єв, директор з адміністративних питань ArcelorMittal Кривий Ріг. – Cвою правоту ми готові відстоювати у суді".
У Державній екологічній інспекції, в свою чергу, про судові позови поки не чули. Її голова (на момент написання тексту головою ДЕІ був Андрій Мальований, але 3 листопада його було звільнено рішенням Кабміну. — Ред.) Андрій Мальований на питання "ЕкоПолітики" роз’яснює, що розміщення шламів – це дійсно типовий процес для металургійних підприємств, але ПАТ "ArcelorMittal Кривий Ріг" розміщував їх з порушенням ряду вимог. Зокрема:
- Відсутня проєктно-технічна документація на влаштування місця просушки шламу агломераційних цехів та матеріали оцінки впливу на довкілля.
- Ділянка, на якій здійснено розміщення шламу агломераційних цехів, не обладнана системою відводу поверхневих стічних вод, по периметру відсутнє обвалування, немає інформації щодо гідроізоляції місця складування шламів. Моніторинг впливу місця складування шламів на підземні водоносні горизонти та ґрунти не здійснюється.
- Місця додаткової просушки шламу, як і його геометричні параметри, взагалі не відповідають технічним умовам та технічним вимогам, які регламентують поводження з залізовмісним шламом.
- Відсутній паспорт місця видалення відходів на ділянку просушки шламу агломераційних цехів, а це означає, що екологічний податок не сплачується.
"Держекоінспекція діє винятково в межах природоохоронного законодавства. Якщо ми виявляємо порушення, підприємство має за це відповісти. Наші інспектори не керуються міркуваннями політики та тиску на великі підприємства під час перевірки, вони керуються лише необхідністю захистити довкілля. Суб’єкт господарювання може здійснювати будь-які технологічні процеси, але тільки дотримуючись українських законів. В іншому разі – йому загрожують санкції (висунуті штрафи і збитки), як це сталось з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", – зазначає Мальований.
Залізовмісні шлами містять у своєму складі оксиди заліза, важкі метали: цинк, манган, мідь, нікель, свинець тощо. Ці речовини негативно впливають на довкілля, в тому числі при потраплянні до підземних водоносних горизонтів. Власне тому і сума завданих збитків настільки велика. Але шлами – далеко не єдина претензія до компанії ArcelorMittal, яку вже давно вважають одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища в Україні.
У липні 2019 року підприємство навіть відвідав президент Володимир Зеленський та розкритикував за невиконання обов’язків з покращення екологічної ситуації в місті (до слова, рідному місті президента). А СБУ тоді відкрила кримінальну справу проти співробітників комбінату за статтею 441 Кримінального кодексу – екоцид. Щоправда, жодних результатів слідства по цій справі в СБУ поки не презентували.
Лише за останній рік Державна екологічна інспекція тричі проводила перевірки у ArcelorMittal: у березні, квітні та липні.
У березні перевіряли процес будівництва хвостосховища "ІІІ карта", де на момент контролю було здійснено зняття родючого шару ґрунту. Також зафіксовано знесення зелених насаджень – за це підприємству було розраховано збитки на суму 8,8 мільйона гривень. Ці кошти у добровільному порядку досі не сплатили.
Квітнева перевірка, окрім несанкціонованого розміщення шламів з рекордним штрафом, виявила перевищення параметрів викидів та концентрацій забруднюючих речовин від основних джерел. Збитків розрахували на 15,3 млн грн і їх компанія вже сплатила.
У липні перевіркою були охоплені сфери охорони атмосферного повітря та поводження з відходами. Тоді інспектори провели вимірювання параметрів викидів. За їх результатами зафіксували перевищення дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин. Збитки поки розраховують.
Хоча компанія ArcelorMittal наполягає на тиску, але дані вимірювань свідчать явно не на її користь. До того ж, результати діяльності компанії відчувають на собі і самі мешканці Кривого Рогу. Штрафи в кілька мільйонів для такого промислового гіганта – дрібниця. А от півмільярда, якщо вони все ж будуть стягнуті, можуть змусити і Arcelor всерйоз переглянути своє ставлення до довкілля та здоров’я людей.
