Антипов розповів, чому війна поблизу коксохімів загрожує країнам екокатострофою gmk.cente

Антипов розповів, чому війна поблизу коксохімів загрожує країнам екокатострофою

Катерина Бєлоусова

Руйнування хвостосховищ несе загрозу всій водній системі регіону, через попадання токсичних речовин у річки та підземні води

Бойові дії поблизу коксохімічних виробництв України загрожують екологічною катастрофою Грузії, Туреччини, Молдові, Румунії, Болгарії та самої Росії через ризик потрапляння в атмосферне повітря коксового газу та руйнування хвостосховищ.

Про це розповів генеральний директор Центру екології та розвитку Владислав Антіпов, повідомляє GMK Center.

В Україні розташовано 8 коксохімічних виробництв – в Авдіївці, Кривому Розі, Дніпрі, Харкові (законсервовано), Запоріжжі, Кам'янському та Маріуполі, які є виробництвами підвищеної екологічної небезпеки.

Коксовий газ, який є супутнім продуктом виробництва коксу, ефективно вловлюється, очищується та використовується на енергетичні потреби підприємств та комунального господарства.

Однак під час бойових дій такі виробництва несуть дуже велику небезпеку як довкіллю, так і здоров'ю людей. Наприклад, коксохімічне виробництво металургійного комбінату "Азовсталь" щорічно виробляє понад 1 млн тонн валового коксу, газ з якого містить близько 300-500 г/нм.3 небезпечних летких сполук, 100-125 г/нм3 смол, 30-40 г/нм3 бензольних вуглеводнів, 5-20 г/нм3 сірководню, 7-10 г/нм3 аміаку та часткові залишки сірковуглецю, оксидів азоту та ціану.

Більшість із цих речовин мають канцерогенні властивості та вкрай небезпечні для здоров'я людей.

При попаданні снаряда в коксохімічний цех вся система очищення та утилізації коксового газу може бути знищена і неочищений коксовий газ піде до міста Маріуполь та найближчі населені пункти, крім того може статися забруднення ґрунтів та акваторії Азовського моря смолами та залишками коксохімічної продукції, які при вибухах будуть рознесені на багато кілометрів довкола.

Окреме джерело небезпеки – хвостосховища.

Так, поруч із Авдіївським коксохімічним заводом є два хвостосховища. Одне з них не експлуатується з 2001 року і в ньому накопичено 443 тисяч тонн фенолу, сполук сірки, нафталіну та інших токсичних речовин. Руйнування хвостосховищ несе загрозу всій водній системі регіону, через попадання токсичних речовин у річки та підземні води.

“Таким чином, сьогодні країна-агресор атакує не лише мирних жителів, інфраструктуру та суверенітет України, а й довкілля. І завдані збитки вдарять не тільки по нашій країні, але й по Грузії, Туреччині, Молдові, Румунії, Болгарії та самій країні-агресору. Тому дуже важливо якнайшвидше дати відсіч агресору, зупинити бойові дії і врятувати життя людей, і навколишнє середовище”, – сказано в матеріалі.

Нагадаємо, війна в Україні може призвести до екологічної катастрофи, яка торкнеться Європи та Азії .

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, на Житомирщині окупанти здійснили авіаудари по двох нафтобазах.

Читайте також
Через 5 років у Каховському лісі можуть бродити олені й кабани, – еколог заповідника "Хортиця" 
Через 5 років у Каховському лісі можуть бродити олені й кабани, – еколог заповідника "Хортиця" 

Природа на місці техногенної катастрофи продовжує відновлюватися

Річниця підриву Каховської ГЕС: екологічні наслідки підриву та як вона виглядає зараз
Річниця підриву Каховської ГЕС: екологічні наслідки підриву та як вона виглядає зараз

Як Україна оговтується після найбільшої штучної катастрофи ХХІ століття

Британські вчені оцінили еконаслідки підриву Каховської ГЕС
Британські вчені оцінили еконаслідки підриву Каховської ГЕС

Дослідники виявили понад 1000 потенційних джерел забруднення на затоплених територіях