У Верховній Раді України зареєстрований законопроєкт №13227-1 “Про ринок деревини”, у якому автори пропонують вивести з-під дії оцінки впливу на довкілля (ОВД) усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки площею понад 1 га.
Про приховані загрози для довкілля розповіли активісти Української природоохоронної групи (УПГ), а також правозахисної організації "Екологія-Право-Людина" (ЕПЛ).
Авторами зазначеного проєкту закону є 6 депутатів:
- Олександр Матусевич – цей депутат від “Слуги народу” вже реєстрував інший законопроєкт №9516, пов’язаний зі скасуванням ОВД для лісових рубок. Тоді екологи та активісти його розкритикували через високі корупційні та довкіллєві ризики. Верховна Рада не підтримала цей нормативно-правовий акт.
- Ігор Марчук, “Слуга народу”.
- Ігор Фріс, “Слуга народу” – саме він був ініціатором скандального законопроєкту №12089, відомого як проєкт закону “Про добросовісного набувача”. Цей документ викликав хвилю обурення серед громадськості. Юристи та розслідувачі попереджали, що він дозволить легалізувати будь-яку незаконно виведену з власності держави чи територіальної громади землю, якщо пройшло 10 років з часу такого виведення. Але попри те, що громадяни зібрали понад 26 тис. підписів під петицією до президента України Володимира Зеленського з проханням не підписувати цей законопроєкт, голова держави це зробив.
- Тетяна Грищенко, “Слуга народу”.
- Микола Тищенко, позафракційний.
- Михайло Лаба, “Слуга народу”.
Які ризики у законопроєкті №13227-1 “Про ринок деревини” виявили фахівці
У ЕПЛ звернули увагу на 4 ризикованих пропозиції від депутатів, які містяться у прикінцевих та перехідних положеннях проєкту закону:
1. Вивести з-під дії ОВД усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки площею понад 1 га.
Спеціалісти впевнені, що це матиме однозначно негативні наслідки, адже “необґрунтоване, фактично без екологічних запобіжників, проведення таких рубок спричинило значні негативні наслідки для довкілля, викликало критику науковців і масові протести населення”.
2. Здійснювати оцінку впливу на довкілля лісогосподарського освоєння на територіях площею 20 га і більше або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах на площі 5 га і більше лише у випадках зміни цільового призначення земель.
У ЕПЛ говорять, що цим фактично пропонується не здійснювати ОВД лісогосподарського освоєння земель, в тому числі земель природно-заповідного фонду, якщо цільове призначення земель не змінюється. Запропонована зміна до законодавства, на думку фахівців, відкриває можливості для екологічно незбалансованого і навіть вкрай шкідливого насадження лісів у невідповідних природних зонах, екосистемах, створення нестійких до кліматичних умов і хвороб лісових культур, знищення цінних природних комплексів, зокрема степових та лучних.
3. Правозахисники впевнені, що “для послаблення однозначно негативного образу законопроєкту” автори пропонують запровадити оцінку впливу на довкілля для вирубування дерев і чагарників на площі понад 500 м2 у разі зміни цільового призначення земель лісового фонду. Але в ЕПЛ говорять, що така пропозиція не витримує критики, оскільки на сьогодні ОВД доцільно запровадити для процедури самої зміни цільового призначення земель лісового фонду, включно з можливим вирубуванням дерев і чагарників на таких землях.
4. Також провальною, за оцінками активістів, є запропонована норма про те, що суб’єктами оцінки впливу на довкілля, які матимуть право здійснювати підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля у лісовій галузі можуть бути виключно науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади лісівничого профілю.
Вони нагадали, що чинне законодавство України про ОВД дає можливість готувати звіти широкому колу суб’єктів, зокрема, і самим господарюючим суб’єктам, уникаючи таким чином невиправданих витрат і монополізації ринку.
“Тому і ця норма є неприйнятною і маніпулятивною, адже ніхто не заважає сьогодні суб’єктам господарювання звертатись для проведення ОВД саме до цих установ, як і обирати інші або готувати звіти своїми силами”, – говорять в ЕПЛ.
Фахівці організації впевнені, що запропоновані зміни:
-
фактично послаблюють діюче екологічне законодавство (про оцінку впливу на довкілля, природно-заповідний фонд, охорону біорізноманіття, лісове законодавство);
-
загрожують довгостроковими негативними екологічними наслідками;
-
посилять соціальну напруженість;
-
вносять негативні зміни до європейського вектора розвитку української законодавчої бази і “розвертають нас в протилежний від євроінтеграційних зобов’язань бік”;
-
вводитимуть в оману Європейську комісію, яка вже провела аналіз євроінтеграційного закону про ОВД і визнала його таким, що відповідає певній директиві.
Кому вигідні запропоновані зміни
В УПГ погоджуються зі своїми колегами стосовно застережень щодо законопроєкту №13227-1 “Про ринок деревини”. Вони також наголошують на ризиках європейському поступу України, оскільки у своєму останньому звіті про прогрес нашої країни Єврокомісія наголосила на неприпустимості розширення переліку проєктів та робіт, які можуть бути звільнені від проходження процедури ОВД. Тому активісти наголосили, що запропонований нормативно-правовий акт іде у розріз із цією вимогою європейських партнерів.
Активісти групи говорять, що такі зміни у законодавстві активно лобіюються Державним агентством лісових ресурсів України та ДП “Ліси України”. У публічному просторі ці установи розгорнули велику інформаційну кампанію про необхідність збільшення заготівлі деревини. Еколог та керівник аналітичного відділу УПГ Петро Тєстов говорить, що така активність лісівників пов’язана з великою кількістю питань до них від деревообробників, спричинена непрозорістю та неефективністю роботи державного підприємства та агентства.
На думку фахівця, лісівники хочуть максимально спростити процедури призначення рубок, прибрати незалежний контроль і нівелювати можливість впливу громадськості на їх проведення. Він нагадав, що зараз для проведення більшості рубок потрібно отримати погодження від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України або обласних військових адміністрацій.
Петро Тєстов розповідає, що ці установи “далеко не завжди” погоджують усі плани лісівників, а навпаки – примушують їх дотримуватись правил призначення рубок, враховувати наявність червонокнижних видів, потребу збереження мертвої деревини та біорізноманіття.
На думку активістів УПГ, під загрозу від законопроєкту №13227-1 потрапляють передусім "неексплуатаційні" ліси — ті, в яких державою наразі обмежені планові рубки. Це ліси Карпат, важкодоступні ліси на болотах та крутих схилах, ліси в межах природно-заповідного фонду, приміські та захисні ліси.
Петро Тєстов вважає дуже недалекоглядною таку стратегію лісівників. Він пропонує слідувати прикладу Тетерівського лісгоспу, який збільшував обсяги лісозаготівлі за рахунок штучних лісів, не чіпаючи при цьому природні старовікові ліси.
Днями ЕкоПолітика повідомляла про заяви ЗМІ щодо махінацій лісівників з електронною системою обліку деревини. Також ми розповідали про проєкт Постанови №13297, якою створюватиметься тимчасова комісія для пошуку шляхів розв'язання проблем лісової, деревообробної та меблевої галузей України.
