Людство, з огляду на свій розвиток, невпинно поглинає середовища існування дикої флори та фауни. Ця дата покликана привернути увагу до того, як стрімко й безповоротно зникають природні оселища тварин і рослин, а також до ролі людини у цьому процесі.
Історія дати
Всесвітній день охорони місць існування, або ж оселищ, був запроваджений ще у 1979 році. Його започаткували у межах Конвенції про охорону дикої фауни та флори і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції).
Через вирубування лісів, забруднення річок, осушення боліт зникає безліч видів флори та фауни. Навіть якщо вони не мають прямої користі для людей, то відіграють свою роль у балансі екосистеми. Дисбаланс, зі свого боку, призводить до вимирання видів, розповсюдження інвазійних представників тощо.
Як урятувати природу?
У світі залишилося не так багато місць, де природі не нашкодило господарське використання. Ключове, що може їх вберегти, це послідовна державна та регіональна політика, яка відповідає міжнародним орієнтирам.
Головне — всіляко обходити у своїй діяльності природні оселища тварин. У разі навіть дотичного втручання треба передбачати низку екологічних заходів, як-от транспортні переходи для тварин чи зупинка вітрових електростанцій у період міграції.
На жаль, в Україні правила Бернської конвенції часто порушуються. Зокрема екоактивісти згадували про це за вирубки лісів Карпат для прокладання ЛЕП для вітрових електростанцій і дозволу на відстрілювання вовків. Ба більше, справа вже доходила до міжнародних ультиматумів. Так, комітет Бернської конвенції вимагає від України пояснень щодо використання Мархалівського лісу для облаштування меморіального кладовища.
Тож ця дата — заклик замислитися про необхідність дбайливо ставитися до природи та створювати необхідні умови для її збереження.
