Фахівці Української вітроенергетична асоціація (УВЕА) заявили, що 2023 рік має стати поворотним для галузі відновлювальної енергетики України, яка має розвиватися в рамках європейського “зеленого” енергетичного курсу.
Для цього необхідно вирішити проблеми галузі, які накопичувались роками, і рішення яких постійно відстрочувалось, повідомляє УВЕА у Facebook.
В повідомленні наголосили, що “зелена” енергетика може значно посилити енергетичну безпеку країни, сприяти децентралізації генеруючих потужностей та зменшенню використання викопного палива.
Автори зазначили, що розвиток галузі напряму залежить від вирішення таких питань:
- Продовження дії договорів pre-PPA та технічних умов для проєктів вітроенергетики, активне будівництво яких відбувалось до 24 лютого 2022 року.
Вони пояснили, що будівництво було перервано військовою агресією рф. Проте інвестори готові добудувати ці вітростанції, що “вже зараз” сприятиме стабілізації енергозабезпечення країни і розбудові децентралізованої енергосистеми.
У листопаді в Кабінеті міністрів зареєстрували законопроєкт №8191 "Про продовження строку введення в експлуатацію об'єктів відновлюваної енергетики за договорами купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, укладеними до 31 грудня 2019 року". Він передбачає продовження строку для реалізації проєктів вітрової енергетики.
В УВЕА підкреслили, що, попри надзвичайну важливість документу, Комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунального господарства ще не розглядав його.
“Закликаємо профільний Комітет якнайшвидше провести відповідне обговорення законодавчих змін та прийняти їх”, – йдеться в повідомленні.
- Погашення заборгованості за поставлену електроенергію.
Автори наголосили, що у 2022 році рівень недоплат став найкритичнішим за всю історію відновлюваної енергетики України і склав близько 50%.
Вони пояснили, що однією з причин такого боргу є дефіцитний тариф на послуги з передачі електроенергії НЕК "Укренерго", який у такому форматі з року в рік затверджує Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Наразі борг "Укренерго" за послугу зі збільшення частки ВДЕ досяг 12,4 млрд грн.
“На думку галузі, Регулятор вже з ІІ кварталу 2023 року має встановлювати розмір тарифів на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго", який покриватиме всі зобов’язання компанії та потреби у відновленні пошкодженої інфраструктури”, – підкреслили в повідомленні.
- Диспетчерські обмеження виробництва "зеленої" електроенергії у 2022 році
Зазначається, що наразі такі борги з боку "Укренерго" сягають 3 мільярди гривень.
Автори розповіли, що вся галузь очікувала на те, що "Укренерго" забезпечить виплату таких боргів, адже влітку 2022 року публічно говорилось про те, що за рахунок залучених кредитів від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму в €97 млн та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) на суму в €50 млн питання оплати обмежень ВДЕ буде вирішено ще на початку осені.
“Незважаючи на те, що серед аргументів в залученні цих кредитів була необхідність здійснення розрахунків саме перед підприємствами ВДЕ, питання виплат "зеленій" генерації було відкладено і не вирішено до сьогодні. Закликаємо оператора системи передачі якнайшвидше вирішити питання заборгованості за обмеження виробництва "зеленої" електроенергії за рахунок наданих раніше отриманих кредитних ресурсів”, – наголосили вони.
В УВЕА також висловили занепокоєння тим, що галузь ВДЕ знаходяться на межі виживання в той час, коли країна потребує посилення енергетичної безпеки та децентралізації генеруючих потужностей. Це є неприпустимим, адже перевагою саме ВДЕ є значно більша децентралізація енергосистеми, що дуже важливо в реаліях війни.
“УВЕА закликає до негайного втілення в реальні дії озвучених вищим керівництвом держави меседжів щодо перспектив відновлюваної енергетики в Україні, і почати "зелений" енергетичний перехід з покращення фінансового стану галузі ВДЕ”, – зазначили в повідомленні.
Автори також додали, що необхідно зменшити ризики дефолту ВДЕ-підприємств.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, "Укренерго" отримає €150 млн від Європейського банку реконструкції та розвитку для виплати боргу перед “зеленою” генерацією.
