У Словенії 20 енергоємних підприємств планують інвестувати €450 мільйонів у проєкти з декарбонізації до 2030 року.
Компанії підтримують енергетичний перехід і готуються до нього, але потрібують допомоги уряду, повідомляє Balkan Green Energy News.
Генеральна менеджерка Торгової палати Словенії Весна Нахтігаль сказала, що країна має великий потенціал у виробництві електроенергії, який можна використати для забезпечення потреб енергоємних галузей.
В матеріалі розповіли, що Словенія також має значний потенціал у зменшенні споживання електроенергії. Для цього країні потрібно уникати імпорту вуглецевоємних матеріалів. Адже промисловість Словенії є однією з найбільш екологічних в Європі.
Представники словенської промисловості вважають, що є великий потенціал у зменшенні споживання електроенергії завдяки розвитку циркулярної економіки, нових технологій та уловлювання вуглецю.
“Основними перешкодами є громадська думка, яка поки що не визнає відходи сировиною, нечітка законодавча база та тривалі процедури впровадження нових технологій”, – розповіли у матеріалі.
Зазначається, що Стратегічна рада з енергетичного переходу ухвалила три висновки:
- Галузь має плани, бачення та проєкти щодо переходу до нульових викидів вуглецю. До 2030 року 20 енергоємних компаній інвестують понад €450 мільйонів у декарбонізацію;
- Компанії хочуть діалогу з особами, які приймають рішення, а також підтримки уряду в діяльності, тому комісія заохочує всіх акціонерів брати участь у підвищенні обізнаності громадськості про термінові інвестиції в енергетичну інфраструктуру та внутрішні джерела енергії для досягнення енергетичної незалежності;
- Основними вузькими місцями декарбонізації є фінансування, охорона навколишнього середовища, отримання дозволів, законодавство та брак робочої сили та знань.
Нагадаємо, Євросоюз та 35 країн офіційно відкрили Кліматичний клуб – інклюзивну платформу для підтримки ефективної декарбонізації промисловості.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, європейська металургійна промисловість, зокрема чорна та кольорова ініціювала процес створення власного "шляху зеленого переходу" (Transition Pathway) у співпраці з Єврокомісією.