2 лютого світ відзначає День водно-болотних угідь

2 лютого світ відзначає День водно-болотних угідь shutterstock
Марія Семенова

Болота й торфовища поглинають більше вуглекислого газу, ніж ліси

Всесвітній день водно-болотних угідь (World Wetlands Day) відзначається з 1997 року у другий день лютого. Ця дата – не випадкова. Ще у 1971 році у цей день було підписано Рамсарську конвенцію, яка мала об’єднати світ довкола необхідності збереження унікальних екосистем.

До конвенції приєднались вже 169 країн. Вони надають статус "Рамсарських угідь" водно-болотяним системам на своїй території та мають забезпечити їм захист і раціональне використання.

У січні 2026 року Організація Об’єднаних націй проголосила, що світ вступив в еру тотального водного банкрутства – нестача води вже є щоденною проблемою для понад половини населення Землі. Одним з факторів глобальної кризи є втрата водно-болотяних угідь – за 50 років на планеті їх територія скоротилась на понад 400 млн га, що близько до площі всього Євросоюзу.

Цінність боліт та торфовищ

Це не просто затоплені місцини, де складно провадити господарську діяльність. Це унікальний елемент крихкої природної системи, від збереження якого залежить виживання окремих видів, водні ресурси цілих регіонів та клімат планети.

  • Збереження біорізноманіття. Болота й торфовища є домом для сотень видів флори та фауни, нездатних існувати поза їхніми межами.
  • Водний "регулятор". Подібні місцевості відіграють роль "резервуара", який підтримує баланс водних об’єктів та регулює рівень ґрунтових вод. Під час танення снігу й паводків вони мов губка вбирають воду. Коли ж наступає спека, болота й торфовища поступово віддають її, тим самим запобігаючи тотальній посусі.
  • Фільтр парникових газів. Болота й торфовища вкрай ефективні для накопичення вуглецю. Всього 1 га такої території може "заблокувати" у собі понад пів мільйона тонн СО2.

Водно-болотяні угіддя й Україна

Українські болота та торфовища, які мають міжнародне значення, займають територію площею близько 930 тис. га. Переважно вони розташовані в межах лісової зони, в лісостепу їх менше, а в гірських районах та степах майже немає.

Проте ситуація з ними неоднозначна – деякі перебувають під захистом держави, частина – осушена під сільське господарство. А ще є частка територій з невизначеним статусом.

У Мінекономіки та довкілля повідомляли про роботу над постановою, яка має вберегти водно-болотяні угіддя від зникнення чи деградації. Їх планують інвентаризувати та обмежити спектр цільових призначень природо-заповідним, водним, лісогосподарським чи оздоровчим статусом.

Читайте також
Воду в басейнах річок України перевірятимуть на понад 500 пунктах моніторингу
Воду в басейнах річок України перевірятимуть на понад 500 пунктах моніторингу

У пріоритеті – водойми, де здійснюється забір води для питних і господарських потреб

Квіти й каналізація замість екології: на що витрачає кошти екоподатку Житомирщина
Квіти й каналізація замість екології: на що витрачає кошти екоподатку Житомирщина

Громади регіону за рахунок екоподатку вирішують свої комунальні питання

На Волині розслідують нахабне будівництво на землях лісового фонду
На Волині розслідують нахабне будівництво на землях лісового фонду

Поліський лісовий офіс перекладає провину на попередників і називає сучасну споруду альтанкою

Пожежі, забруднення та "традиційна" вирубка лісів – дайджест екозлочинів тижня
Пожежі, забруднення та "традиційна" вирубка лісів – дайджест екозлочинів тижня

Серед злочинців – депутати, посадовці, підприємці і просто "небайдужі" до заробітку на знищенні природи