Озоновий шар, який захищає планету від надміру ультрафіолетового випромінювання, перебуває під загрозою через діяльність людей. Перший порив газової оболонки помітили ще у 1980-х роках, відтоді людство послідовно працює, щоб уникнути найгіршого сценарію. Сьогоднішня дата слугує нагадуванням про цінність спільних зусиль і загрозу, яка може спіткати людство через відмову діяти.
Що ж таке озоновий шар, у чому його критична важливість і яка ситуація нині — розповідає ЕкоПолітика.
Історія дати
У цей день 1987 року було підписано Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар. Це знаковий документ, який не тільки визнав катастрофічний вплив людської діяльності, а й закликав до конкретних заходів — скорочення або повного припинення виробництва та споживання тих хімікатів, які здатні зруйнувати атмосферний щит Землі.
Дату підписання протоколу в 1994-му було обрано для щорічного Дня охорони озонового шару. Це було закріплено відповідною резолюцією Генеральної асамблеї ООН.
Навіщо планеті шар озону?
Озоновий шар, або озоносфера, розташований у стратосфері, на висоті від 15 до 35 км. Там концентрація озону у близько десять разів вища, ніж біля земної поверхні. Відкрили наявність озоносфери ще у 1913 р.
Це не просто ще одне скупчення газів, а справжній щит проти ультрафіолетового випромінювання Сонця. Озон інтенсивно його поглинає та зменшує згубну концентрацію, яка пробивається до нас.
У невеликих концентраціях ультрафіолет цілющий для живих організмів, однак надмірні дози можуть спричинити опіки, пошкодження очей і рак шкірних покривів.
Великі дози опромінення шкідливі й для рослин, які вимушені реагувати на них зміною пігментації задля протистояння пошкодженням. Інакше ж з’являються мутації, руйнування хлорофілу та пригнічення фотосинтезу, що сповільнює ріст.
Що руйнує озоновий шар?
Нині людство не може повністю запобігти появі проривів в озоновому "полотні". Однак є чинники, на які ми впливаємо. Передусім це використання озоноруйнівних речовин.
До таких хімічних сполук зараховують:
- хлорфторвуглеводні, або фреони. Раніше їх широко використовували в холодильниках, кондиціонерах, піноматеріалах та аерозолях.
- галогеновмісні сполуки, або галони. Їх часто застосовували у застарілих системах пожежогасіння;
- оксиди азоту. Утворюються під час руху реактивних літаків, запуску космічних кораблів і ракет, а також унаслідок певних виробничих процесів;
- метилбромід, який використовується як пестицид у сільському господарстві.
Успіхи людства
Вперше озонову діру виявили над Антарктидою — її площа перевищувала 1000 кв. км. Вона нестабільна, має сезонний характер — з’являлася наприкінці літа, а взимку зникала. Згодом меншу озонову діру виявили над Арктикою.
Проте з роками пікова площа цих "проривів" почала скорочуватися. Як писала ЕкоПолітика, наприкінці 2025-го вона стала однією з найменших за останні 33 роки. Станом на початок грудня її площа становила 18,7 млн км2.
"Ми спостерігаємо тенденцію до зменшення площі озонових дір, аніж на початку 2000-х років. Вони формуються пізніше в цей сезон і руйнуються раніше. Але нам ще потрібно пройти довгий шлях, перш ніж він відновиться до рівня 1980-х років", – додали тоді у NASA.
Такий прогрес науковці пов’язують із застосуванням Монреальського протоколу та обмеженням використання озоноруйнівних речовин. За прогнозами, у Північній півкулі до рівня 1980-го озоновий шар відновиться до 2030 року, а у Південній – до 2050-го.
В Україні для боротьби з цією світовою проблемою діє Закон "Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами". Окрім безпосередньо обмеження викидів на території країни, він спрямований на обмеження ввезення до України застарілого обладнання, яке використовує озоноруйнівні сполуки.
