Діра в озоновому шарі планети поступово відновлюється. Як свідчить дослідження NASA, у 2025 році її розмір став одним із найменших з 1992 року.
У NASA прогнозують, що з наявними темпами повне відновлення захисного шару планети відбудеться наприкінці 2060-х років.
Озонова діра зараз за площею вдвічі більша ніж континентальна частина США і займає 18,7 млн км2. Найбільшого розміру вона була 9 вересня – 22,9 млн км2. Проте навіть це пікове значення на 30% менше ніж площа найбільшої діри за історію спостережень, яку зафіксували у 2006 році.
"Як і передбачалося, ми спостерігаємо тенденцію до зменшення площі озонових дір, аніж на початку 2000-х років. Вони формуються пізніше в цей сезон і руйнуються раніше. Але нам ще потрібно пройти довгий шлях, перш ніж він відновиться до рівня 1980-х років", – розповів Пол Ньюман, керівник дослідницької групи з озону в Центрі космічних польотів імені Годдарда NASA.
Джерело: science.nasa.gov
Навіщо людству озоновий шар Землі
Шар із високою концентрацією озону розташований у стратосфері. Він виконує роль своєрідного сонцезахисного фільтра для планети, блокуючи значну частину ультрафіолету.
Цей тип випромінювання у великих кількостях колосально шкідливий для всього живого. Серед наслідків його дії як пошкодження врожаю рослин, так і онкозахворювання шкіри у людей.
Що руйнує захисний шар планети
Створені людиною речовини із бромом і хлором спричиняють руйнування молекули озону. Під дією ультрафіолету сама речовина руйнується, хлор і бром вивільняються і розпочинаються хімічні реакції, які знищують молекулярні зв’язки в О3.
Основним джерелом цих убивчих сполук є речовини з кондиціонерів, холодильників, аерозолів. Колись їх застосовували досить широко, проте в 1987 році використання обмежив Монреальський протокол. Чинності документ набув 1 січня 1989 року.
Отрута сповільненої дії
Навіть повна відмова від використання бромо- і хлоровмісних сполук не може в один момент відновити озоновий шар. Ці речовини затримуються в атмосфері на десятки років.
Водночас значні запаси шкідливих для атмосферного озону сполук і досі нікуди не зникли. Вони містяться у будівельній ізоляції, а також на сміттєзвалищах по всьому світу.
З часом викиди цих речовин усе ж скорочуються, тож приблизно за 40 років, наприкінці 2060-х, можна очікувати на повне зникнення озонових дір.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що в Україні триває підготовка до ратифікації Кігалійської поправки до Монреальського протоколу. Вона передбачає поетапне скорочення виробництва і споживання гідрофторвуглеців.
