Зупинка реформи управління відходами в Україні через відсутність правового поля та економічної моделі

Відсутність правового поля, яке надає гарантії інвесторам, та економічної моделі,  унеможливлює розвиток інфраструктури і налагодження систем управління відходами різних типів. 

Нагадаю декілька з них:  

1) побутові відходи;  

2) небезпечні відходи;  

3) відходи промисловості та відходи видобувної промисловості; відходи будівництва та знесення;  

4) відходи сільського господарства;  

5) медичні відходи;  

6) відходи від продукції, на яку поширюється розширена відповідальність виробника (відходи упаковки, відходи електричного та електронного обладнання, відходи батарей та акумуляторів, відходи транспортних засобів, знятих з експлуатації, відходи мастил (олив), відходи шин, відходи текстилю тощо);  

7) інші відходи (відходи окремих секторів економіки, управління якими є проблематичним). 

Для продовження реформи необхідно завершити імплементацію Директиви 2008/98/ЄС про відходи, що передбачає розроблення регіональних планів управління відходами згідно із п’ятиступеневою ієрархією відходів та програм щодо попередження утворення відходів.  

Крім того, Україні необхідно імплементувати положення:  

1) Директиви про паковання та відходи паковання,  

2) Директиви 2006/66/ЄС про батарейки і акумулятори та відходи батарей і акумуляторів,  

3) Директиви 2012/19/ЄС про відходи електричного та електронного обладнання,  

4) Директиви 2000/53/ЄС про зняті з експлуатації транспортні засоби,  

5) Директиви 2019/904/ЄС про зменшення впливу деяких пластикових виробів на навколишнє середовище,  

6) Директиви 86/278/ЄЕС про охорону навколишнього середовища і, зокрема, ґрунту, коли осад стічних вод використовується у сільському господарстві,  

7) Директиви 1999/31/ЄС про захоронення відходів із змінами і доповненнями, внесеними Регламентом (ЄС) № 1882/2003. 

 Імплементація – це не лише секторальний Закон, а сукупність актів права різного рівня з розпорядчими і нормативними документами, які забезпечать дієвість реформи.  

Саме системний підхід, на заміну популізму, дозволить зрушити реформу в напрямку очікуваного результату – зменшення відходів на стадії утворення, їх переробку та, у разі лише неможливості переробки, – інші види утилізації за найкращими доступними технологіями (наприклад, – виробництво енергії) або захоронення на облаштованому полігоні. На сьогодні відсутні реалістичні моделі, які ґрунтуються на фактичних статистичних даних і переліку послідовних кроків забезпечення реформи. 

 Прикладом популізму я вважаю прийняття того ж Закону України "Про обмеження обігу пластикових пакетів". Без чітких заходів забезпечення контролю та національних нормативних документів, що встановлюють методи вимірювання мікрометрів пакету, за якими вводиться обмеження пакетів з пластику. Тому з моменту прийняття цього Закону жодної перевірки і штрафів.  

Закон працює лише на відповідальності великого ритейлу та споживачів, орієнтованих на стале споживання. А пластикові пакети… та будь-де ці пакети. Що вже казати про небезпечні відходи… Погоджуюся, що відсутність якісного обліку відходів та оцінки стану полігонів робить будь-яке планування неефективним. Як і дозволи, отримані компаніями без будь-якої інфраструктури, є "липовими" по суті. Тому треба вирішувати і цю проблему. Є багато напрацювань, які відкладені.  

Разом з колегами ВГО "Жива планета" підтримуємо і приймаємо пропозицію міністра працювати разом громадським сектором, бізнесом, народними депутатами над спільним планом дій, враховуючи реалії сьогодення.  

Враховуючи наш експертний потенціал, готові далі продовжувати працювати над реформами у сфері управління відходами пластику, небезпечними відходами та втіленням заходів, які забезпечать запобігання утворення відходів та збільшать обсяг їх переробки, зокрема відходів від руйнації.