Коли уряд затвердить дорожню карту СТВ це стане важливим сигналом для міжнародних партнерів та внутрішніх стейкхолдерів, адже вона покаже напрямок руху України.
Зараз питаннями Green Deal та зеленою трансформацією економіки займається Міністерство економіки. Адже для бізнесу зелений перехід є переходом на нову економічну модель. Глобальна кліматична ціль повʼязана з технологічними, економічними та інвестиційними аспектами.
Ми пропонуємо поновити всі діалоги, щоб була створене не лише програма Ukraine facility для залучення донорів, а й створений зелений перехідний термін для України з відповідним фінансуванням. Тому що в рамках зеленого курсу Україна стикається з викликами не лише щодо викидів вуглецю. Найбільш актуальними питаннями для країни є промислове забруднення, відновлення екосистем після війни, розмінування. Для подолання цих викликів Україні потрібен досвід всього світу, адже такого масштабного екоциду світ ще не знав.
А це величезні кошти, яких країна не матиме у повоєнний період.
Коли ми говоримо про зелений курс – це більш глобальна євроінтеграційна історія, яка потребує грошових стимулів. В Ukraine facility цього немає, але це треба. Тому що це можливість збудувати індустріальні парки, аграрний бізнес та іншу промисловість.
Інше дискусійне завдання – створення окремого органу, яке, швидше за все буде заблоковано кілька років після війни, як зі сторони ЄС, так і з боку України. Нам треба спочатку реформувати державну систему, а потім створювати щось нове.
Дорожня карта СТВ покаже, що треба зробити. Відповідно до цього ми можемо оцінити чи є в нас достатньо ресурсів та які органи можуть це реалізувати. Адже в Україні є велика кількість органів з масштабним функціоналом, зокрема національні комісії та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, які можуть цим опікуватися.
Головним органом у створенні СТВ є Міндовкілля. Дорожня карта покаже, чи є у відомства достатньо ресурсу, а також чи буде достатньою підтримка Світового банку. Тому потрібні
- дорожня карта;
- оцінка ресурсів;
- розподіл повноважень;
- прийняття рішення щодо необхідності створення додаткового органу.
Чи буде це Міндовкілля, чи Мінекономіки теж покажуть обсяги робот та задачі. Адже спочатку створювати орган, а потім шукати чим зайняти працівників – це шлях в нікуди.
Українська ETS не зможе акумулювати достатньо коштів для декарбонізації промисловості, тому необхідна підтримка фондів.
Ukraine facility розробляє інструмент взаємодії українського та європейського бюджетів в питаннях внесків партнерів. Це буде гарний приклад. Якщо інструмент запрацює для України до січня 2024 року ми побачимо як на практиці працює таке співфінансування.
Однак розуміння роботи такого механізму з'явиться лише після першого кварталу, зокрема щодо виконання умов, життєздатності механізмів та реального отримання грошей. Ми зможемо працювати далі, створювати зелені фонди та використовувати їх.
В Україні також необхідно розвивати проєктні команди, які розумітимуть роботу інституцій та зможуть використовувати наявні інструменти. Наразі такі команди є лише у небагатьох компаніях.
Потрібно створювати більше команд, які зможуть використовувати європейські гроші. Зараз це буде через бюджет, відповідно буде створено робочі команди в органах центральної влади, щоб вони розуміли, як працювати з європейськими грошами. Адже наші партнери не розуміють реалій України, що показав досвід реалізації низки проєктів після революції гідності.
Якщо у 2024 році у нас буде хоч один доступ до фонду ми зрозуміємо що це вже перемога. Тоді ми зможемо говорити про декарбонізацію, зменшення забруднення, відновлення екосистем, про інші напрямки, які ми зможемо фінансувати з цих джерел.
Коли ми затвердимо план дій щодо СТВ ми зрозуміємо що робити далі, зокрема з існуючими інструментами, як їх перепрофільовувати, щоб створити діючу систему, а не розпорошувати гроші.
