Так, під час пандемії коронавірусу значних масштабів набула необхідність утилізації медичних відходів. Вони продукуються у небачених раніше об'ємах. Підприємствам-утилізаторам бракує обладнання, щоб забезпечити утилізацію всіх медвідходів. До того ж, суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на поводження з медичними відходами, всього 61 по всій Україні. 

Проблемною залишається і сфера промислових відходів. Найбільші обсяги небезпечного сміття зосереджені в Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській і Полтавській областях, де є потужні промислові комплекси. Зокрема, під час видобутку нафти і газу утворюються так звані бурові шлами. Останні нерідко вивозяться на звичайні полігони, як побутове сміття. При цьому шлами можуть містити залишки нафтопродуктів, які зі сміттєзвалищ потрапляють у ґрунт та підземні води. 

Питань, які необхідно контролювати, вкрай багато. Однак через недосконалість законодавства вони часто залишаються поза увагою. 

Для того, щоб відрегулювати сферу поводження з відходами, необхідне прийняття комплексного законопроєкту на основі європейських екологічних стандартів. Таким є проект закону №2207-1д "Про управління відходами". Крім забезпечення розгалуженої мережі сортувальних станцій для побутових відходів, він також вводить систему розширеної відповідальності виробника. Це означає, що підприємства, які здійснюють виготовлення продукції, зобов’язані забезпечити і її подальшу утилізацію.

Крім того, законопроєкт впроваджує чітку ієрархію планів управління відходами. Це дозволить розробити дієві програми по збиранню, переробці, утилізації тощо всіх видів відходів – від медичних до промислових.

Прийняття законопроєкту №2207-1д дасть змогу зробити сферу поводження зі сміттям відкритою, а значить і залучити в неї більше інвестицій. Будівництво сміттєсортувальних ліній, сміттєпереробних та -спалювальних заводів – таким буде результат налагодження системи управління відходами в Україні.